1.литосфера это земная кора и верхние слои мантии .на границах литосферных плит происходят горообразование, вулканизм, землетрясения
2.сейсмические пояса земли размещены на границе столкновения крупных литосферный плит : 1) альпийско-гималайский сейсм пояс образовался в рез столкн евразийской с африканской и индо-австралийсой плитами
3.землетрясения и извержения вулканов — страшное и вместе с тем завораживающее зрелище. на побывавших в районе землетрясения или наблюдавших извержение вулкана производят огромное впечатление эти гигантские силы природы, которыми человек не только не в состоянии , но часто не может даже предсказать время возникновения и силу этих явлений. посмотрите на лица людей на картине к. п. брюллова «последний день помпеи». паника и страх за жизнь своих близких и свою жизнь, ужас от неизбежного зла, которое уничтожает город и хоронит под разрушенных зданий живых людей. землетрясения и извержения вулканов связаны с воздействием на земную кору внутренних сил земли. при движении литосферных плит в некоторых участках коры постепенно накапливается напряжение, которое приводит к нарушению стабильности и резкому смещению пластов горных пород по отношению друг к другу. так возникают землетрясения. по трещинам земной коры расплавленная магма устремляется на поверхность, где застывает и образует конус вулкана с кратером посередине. после извержения вулкан может надолго прекратить свою деятельность, а затем, под воздействием внутренних сил земли, вновь извергаться, подвергая опасности людей, которые живут и занимаются хозяйством на его склонах или в непосредственной близости к вулкану.
4.используя карту строения земной коры в атласе, определите районы новой и новейшей складчатости, для которых свойственны явления землетрясений и вулканизма, а затем сравните с картой плотности населения. вы обнаружите, что плотность населения в опасных районах достаточно высока. кроме различных по возрасту складчатых поясов, по карте строения земной коры можно определить структуру древних и молодых платформ, лавовые покровы и рифовые зоны материков. на карте можно определить и строение океанической коры. обратите внимание на области океанической коры, поднятые над уровнем моря, глубоководные желоба и рифтовые зоны срединно-океанических хребтов
1) Нижняя граница биосферы - в океанах жизнь достигает дна и проникает в донные илы, а в глубинах литосферы жизнь не распространяется дольше 3-4 км. Верхняя граница биосферы охватывает тропосферу и проходит по высоте озонового экрана (20-25 км)
Короче, верхняя граница на расстоянии (в среднем) 20 км в атмосфере, нижняя на расстоянии (в среднем) 4 км в литосфере.
2) НУЖНА СХЕМА
3)НУЖГО ФОТО
4) Ветровая. (В Южно-Казахстанской области смытоыми оказыааются (водная эрозия) около 959 тыс. га, а ветровой эрозии подвержены около 3,1 МЛН. га.)
5)Характерна для лёгких по механическом составу почв.
Характерна для песчанных почв.
6) Сухой и жаркий климат
Горные районы ( на них ветровая эрозия происходит быстрее и чаще)
7) разрушение верхнего плодородного слоя
8)Лесопосадки поперёк направления основных ветров
Снегозадержание
9)Глобальные
10)истребление живой природы
гибель сотен миллионов людей
Превращение в руины всех достижений мировой цивилизации и культуры
Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року .
Чисельність
▼44,03 млн осіб
Густота
▼74,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції
2,25 ‰
Природний приріст
▲-0,41 %
Народжуваність
▼10,3 ‰
Смертність
▼14,4 ‰
Смертність немовлят
▼8,12 ‰
• до 14 років
▲15,3 %
• 15–64 років
▼68,9 %
• старіші за 65 років
▲15,8 %
Середня тривалість життя
▲72,1 року
• чоловіків
▲67,4 року
• жінок
▲77,1 року
загалом
0,86 чол./жін.
при народженні
1,06 чол./жін.
до 15 років
1,06 чол./жін.
15–64 років
0,75 чол./жін.
після 65 років
0,5 чол./жін.
Нація
українці
Найбільший етнос
українці
Нацменшини
росіяни, білоруси, кримські татари, молдовани
Офіційна
українська
Також у побуті
російська, кримськотатарська, румунська, угорська