Огромное и к сожалению, негативное. Можно сказать, что деятельность людей оказывает прямое влияние на всю нашу планету, на все её оболочки. Люди изменяют ландшафты на своё усмотрение (литосфера), вырубают леса, что также приводит к изменениям на земной поверхности. Без "поддержки" корней почва оказывается незащищённой от ветра, и её верхний слой просто со временем сдувает. Люди осушают реки, создают водохранилища и добывают полезные ископаемые из недр планеты. Люди загрязняют водную и воздушную оболочки, от чего также страдает биосфера.
ЗАПАДНО-СИБИРСКИЙ ТПК В состав Западно-Сибирского (Обь-Иртышского) ТПК входят Томская и Тюменская области, территория которых составляет около 1,8 млн.кв.км, или 72% площади Западно-Сибирского экономического района. Западно-Сибирский ТПК формируется на основе выявленных запасов природного газа и нефти в средней и северной частях Западно-Сибирской равнины с одновременным использованием лесных и других видов ресурсов. Имеющиеся запасы нефти и природного газа создали предпосылки для развития мощной нефтегазовой промышленности - от добывающих до сложных производств органического синтеза. В ней формируется два основных комплекса, соответствующие нефтехимическому и газохимическому ЭПЦ (энергопроизводственный цикл). К профилирующим также относятся лесоэнергохимический, машиностроительный, индустриально-аграрный, рыбопромышленный, индустриально-строительный ЭПЦ. Тыловыми базами ТПК являются юг Западной Сибири и Средний Урал. К югу Западной Сибири тяготеют и основные центры переработки нефти и нефтехимического сырья - Тобольск и Томск. Климат Западно Сибирского ТПК переходный от умеренно-континентального Восточно-Европейской равнины к резко континентальному климату Средней Сибири. На территории ТПК можно выделить три природных зоны: тундровую, лесотундровую и лесную.
Херсонес Таврійський – унікальна
історико-археологічна пам’ятка України,
давньогрецьке місто-держава на
південному заході Кримського півострова.
Протягом двох тисяч років місто було
помітним осередком античної і
візантійської культури на кордоні з
безкраїм варварським світом. У 1996 р. за
рішенням ЮНЕСКО Херсонес Таврійський
занесено до ста найвидатніших пам’яток
світової культури.
Люди катаються на ковзанах на льоду
каналів у районі млинів Кіндердайк,
внесених до Списку об’єктів Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО, і розташованого
поблизу Роттердама. У Кіндердайк
розташована найбільша в Нідерландах
колекція історичних млинів, крім того, цей
регіон є однією з головних визначних
пам’яток в Південній Голландії.
Гондоли біля берега Великого каналу у
Венеції. На тлі видно церкву Сан-Джорджо
Маджоре. Острівна Венеція – морський
курорт, центр міжнародного туризму
світового значення, місце проведення
міжнародних кінофестивалів, художніх та
архітектурних виставок. Венеція внесена
ЮНЕСКО в програму Всесвітньої спадщини
в 1987 році.
Відвідувачі йдуть уздовж Великої
Китайської стіни в районі Сіматай, на
північний схід від Пекіна. Цей найбільший
пам’ятник архітектури був побудована в
якості одного з чотирьох головних
стратегічних опорних пунктів з метою
оборони від вторгнення племен з півночі.
Велика стіна протяжністю 8851,8 км є
одним з найбільших коли-небудь
завершених будівельних проектів. Вона
була включений до Списку всесвітньої
спадщини в 1987 році.
Тибетський паломник обертає молитовні
млини на території палацу Потала в
столиці Тибету Лхасі. Палац Потала – це
царський палац і буддійський храмовий
комплекс, який був основною резиденцією
Далай-Лами. Палац Потала є музеєм,
активно відвідуваним туристами,
залишаючись місцем паломництва
буддистів і продовжує використовуватися
в буддійських ритуалах. Зважаючи на
величезну культурну, релігійну, художню
та історичну значущість, внесений в 1994
році в списку Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО.
Птах пролітає над Тадж-Махалом –
мавзолеєм-мечеттю, що знаходиться в
індійському місті Агра. Він був
побудований за наказом імператора
Великих Моголів Шах-Джахана на згадку
про дружину Мумтаз-Махал, яка померла
при пологах. Тадж Махал був внесений
ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини
в 1983 році. Архітектурне диво також було
названо одним із “Нових семи чудес світу”
у 2007 році.
Історичний центр Львова, Центр Львова,
або Старе місто — історично, — перший
район Львова, де було засновано місто,
яким воно довгий час обмежувалося, і
звідки розвивалося; політичний,
економічний і культурний центр Львова.
Найдавнішу частину Старого міста
занесено до списку Світової спадщини
ЮНЕСКО.
Єдиної думки щодо визначення меж
центру Львова не існує. Переважно
Центром Львова називають місцевість в
улоговині, обмеженій пагорбами.