Взагалі вода засвоює сонячного тепла більше, ніж суходіл, оскільки альбедо води менше. Середнє альбедо води змінюється від кількох відсотків у тропічних широтах до 20 % на межі плаваючої криги. У північних широтах альбедо більше через меншу висоту Сонця. Отже, альбедо води на 10-20 % менше від альбедо суходолу без снігового покриву. Ефективне випромінювання води значно менше, ніж суходолу через нижчу температуру водної поверхні та більший вміст водяної пари в атмосфері. Через це на одній і тій широті радіаційний баланс на океанах більший, ніж на суходолі. Особливо велика ця різниця в тропічних широтах, де вона досягає 30-35 % від величини радіаційного балансу океанів.
Складові теплового балансу води й суходолу також різні. На суходолі витрати тепла на випаровування найбільші в екваторіальній зоні і різко зменшуються в тропічних і субтропічних пустелях. У помірних широтах збільшується кількість опадів, а значить і випаровування, але у високих широтах континентів витрати тепла на випаровування знову зменшуються через нестачу тепла.
На океанах найбільше витрачається тепла на випаровування в субтропічних областях високого тиску. Звідси витрати тепла зменшуються у бік екватора і до полюсів. У субполярних широтах (60-700) радіаційний баланс океанів і суходолу вирівнюється, але витрати тепла на випаровування з океанів значно більші за рахунок тепла, яке переноситься морськими течіями.
Турбулентний потік тепла в атмосферу над океанами закономірно збільшується від 150 МДж/м2 в районі екватора до 400-650 МДж/м2 в субполярних широтах. На суходолі цей потік найбільший в субтропічних і тропічних пустелях і перевищує 2560 МДж/м2 . Звідси він зменшується в бік екватора і до високих широт.
Такі відміни складових теплового балансу на океанах і суходолі визначають процес трансформації повітряних мас над цими поверхнями. Над океаном повітряні маси переважно зволожуються, оскільки близько 90 % радіаційного балансу витрачається на випаровування води. Над суходолом повітря в основному втрачає вологу і нагрівається влітку та вихолоджується зимою.
Нарешті, водна поверхня гладенька у порівнянні з суходолом, на якому виділяються будинки, ліси та підвищення рельєфу різного масштабу. Тому у відкритому океані середня швидкість вітру у 2-3 рази більша, ніж на суходолі.
ответ:Донецкая область расположена в юго-восточной части Украины. Ее площадь составляет 26,5 тыс. км2, что составляет 4,4% территории страны.
Благодаря выгодному физико-географическому положению область обладает благоприятными в целом природными условиями и ресурсами:
? равнинный рельеф развитию всех видов хозяйственной деятельности;? умеренно континентальный климат положительно повлиял на заселение территории и ее экономическое использование;? богатые гумусом черноземные почвы создают благоприятные условия для развития сельского хозяйства;? незначительные водные ресурсы осложняют освоение природно-ресурсного потенциала области;? значительные по запасам и разнообразные по видам полезные ископаемые, наоборот, облегчают освоение территории и одновременно ухудшают природную среду.
К особенностям экономико-географического положения можно отнести:
тесные экономические связи не только с другими регионами Украины — ближайшими соседями Донецкой области, но и с Россией;
? выход к Азовскому морю расширению международных связей;? наличие густой сети транспортных магистралей положительно влияет на степень экономической интегрирован-ности области в единую экономику Украины.
Объяснение:
В Аз гаються великі контрасти природних умов і відповідно, розміщення населення. В одних районах (долини великих річок, приморські низовини, Японські острови) щільність населення дуже велика і часом досягає 1 500 осіб / 1 км2. Дуже висока щільність населення в містах. В інших же районах (Тибет, пустелі) щільність населення становить 2 людини / 1 км2 або вони взагалі безлюдні.