Канада:
Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей. Важливе місце належить основній або неорганічній хімії, яка спеціалізується на виробництві мінеральних добрив (калійних, азотних, фосфорних) — третє місце після США та Китаю. Важливу роль у структурі промисловості відіграє органічна хімія, яка охоплює виробництво пластмас (дев'яте місце у світі), синтетичного каучуку, хімічних волокон. Основними центрами є: Сарнія, Монреаль, Торонто та ін.
За заготівлею деревини Канада посідає п'яте місце, а за виробництвом пиломатеріалів і паперу — третє місце у світі. В експорті пиломатеріалів і паперу Канада — світовий лідер. Найбільші підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промисловості розміщені у лісовому поясі країни (на заході).
Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей.
Легка і харчова промисловість Канади орієнтуються на споживача і їх розміщення збігається з розселенням населення. Товарами легкої промисловості Канада забезпечує свої потреби тільки на 50 %.
Японія:
На частку важкої промисловості припадає 3/4 загального обсягу промислового виробництва. Однією з економічних проблем Японії є залежність від імпорту енергоносіїв. Тривалий час основою енергетики країни було власне вугілля, вода та деревина. Потім масштаби споживання імпортної нафти, коксівного вугілля, газу почали стрімко зростати. Великі нафтопереробні підприємства розміщені у портових містах (Йокогама, Нагоя, Кітакюсю).
Розвинені деревообробна і целюлозно-паперова, поліграфічна, текстильна і харчова галузі. Традиційними залишаються виробництва натурального шовку, порцеляни, кераміки, лаків, ляльок та інших іграшок.
Машинобудування — провідна галузь промисловості. У галузевій структурі виділяються транспортне машинобудування, верстатобудування, виробництво електротехнічних виробів, електроніки, гірничошахтного устаткування, будівельних машин, оптичної та медичної апаратури, устаткування для текстильної, хімічної, харчової промисловості, побутових електротоварів.
В первую очередь речь идет о промышленности. Её влияние на природу колоссально: промышленность выбрасывает парниковые газы, приводящие к изменению климата, она порождает разного рода токсичные стоки и отвалы и расходует природные ресурсы.
Сельское хозяйство тоже воздействует на природу. Наиболее вредное воздействие оказывает безответственное и ненаучно организованное сельское хозяйство - например, подсечно-огневое земледелие древности и средних веков, а также распашка целин XX века, приведшая к двум значительным экологическим катастрофам - "Дастбоулу" в США и советскому целинному фиаско (Российской же Федерации от нее в наследство досталась пустыня Чёрные Земли). Но грамотно организованное сельское хозяйство оказывает минимальное воздействие на природу.