З вулканічною діяльністю пов'язані також і загатні озера. При виверженні вулкану нерідко потоки лави загачують річкові долини або грабени, утворюючи природні греблі. До найвідоміших таких озер відносяться Севан, Тиверіадське озеро та Ківу. Дуже часто загатні озера утворюються в гірських долинах шляхом обвалів, оповзання, морен льодовиків. При цьому обвалюється велика маса гірської породи і озера утворюються буквально за декілька годин чи діб[1]. Причиною утворення деяких озер є оповзання, які виникли при землетрусах або великих опадах. До таких озер відносяться Мантаро в Перу, Яшин-Куль у Ферганській долиніта Синевир в Україні. В горах, де є льодовики, зустрічається багато озер, більшість з яких є загатними і утворились через кінцеві моренні вали, які перекривають долини. Іноді в гірській долині можна гати ланцюжок таких загатних озер, який виглядає як сходинки.
к бассейну каспийского моря.
Питание: снеговые, грунтовые и дождевые воды
Естественный режим характеризуется весенним половодьем (апрель — июнь) , малой водностью в период летней и зимней межени и осенними дождевыми паводками (октябрь) .
Годовые колебания уровня Волги до регулирования достигали у Твери 11 м, ниже Камского устья — 15—17 м и у Астрахани — 3 м.
С постройкой водохранилищ сток Волги зарегулирован, колебания уровня резко уменьшились.
Высота истока - 228 м
Высота устья - минус 28 м
Длина реки 3530 км
Падение - высота истока минус высота устья = 256 м
Уклон - падение разделить на длину:0.0725м/км
Волга - типичная равнинная река.
Особенности равнинных рек
1. Небольшая разница в высоте между устьем и истоком
2. Небольшая скорость течения
3. Широкая неглубокая долина