на прошлых уроках вы познакомились с особенностями размещения месторождений руд цветных и редкоземельных металлов, каменного угля, нефти, газа, составляющих природные богатства казахстана, или природные ресурсы.
природные ресурсы это важнейшие компоненты природной среды, полезные ископаемые, которые непосредственно используются людьми в самых различных целях, но особенно в производстве, служат его сырьевой и энергетической базой.
обеспеченность человечества природными ресурсами, их эффективное и рациональное использование являются одной из основных проблем во всем мире. пока не иссякли природные ресурсы, ученые панеты стремятся отыскать новые источники сырья, топлива и энергии. одним из путей осуществления этой проблемы является широкий поиск другого дешевого сырья.
поэтому проблемы, связанные с рациональным использованием и охраной природных ресурсов, носят характер. во многих странах ведется работа по предотвращению вредного воздействия на природные ресурсы, в том числе на литосферу, атмосферу, гидросферу.
разнообразие тектонических структур и сложность геологического строения, обширность территории казахстана создали условия для формирования многих природных ресурсов. так, на территории казахстана разведаны и изучены богатейшие месторождения полезных ископаемых органического и неорганического происхождения, топливно- энергетические, климатические и другие ресурсы. по запасам нефти и газа (углеводородного сырья), фосфоритов, урана, цветных и редких металлов наша республика занимает ведущие места в мире.
Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.
приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р.— 29%, а в 1990 р.— 46%. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн осіб.
Друга риса — зосередження населення і господарства переважно у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.
Приклад: На початку XX сторіччя у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5% усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис., а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р.— близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-«мільйонери» з населенням понад 1 млн мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр.— понад 200.
Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо властивим є перехід від простих до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.