Объяснение:
Для широкого распространения рационального природопользования человечество активно начинает предпринимать коллективные меры, выражающиеся в сотрудничестве стран в области охраны окружающей среды. Во многих странах приобрели вес партии «зеленых» (Германия, Бельгия, Франция и др.) . Созданы международные организации и учреждения, занимающиеся этой проблемой. Прежде всего, это ООН, в рамках которой координируются работы по различным экологическим программам. Наиболее важной стала программа ЮНЕП. Многие программы осуществляет организация ЮНЕСКО («Гидрологическое десятилетие» , «Аридные зоны» , «Международная биологическая программа» , «Человек и биосфера») . Крупнейшей организацией по охране природы является Международный союз охраны природы (он объединяет более 60 стран и осуществляет проекты более чем в 120 странах) .
Наряду с истощением ресурсов, загрязнение окружающей среды является частью экологической проблемы человечества. Экологическая проблема возникает при нерациональном природопользовании, когда нарушен «обмен веществ» между человеком и природой. Причем все возрастающее «давление» общества на природу усугубляет эту проблему, уничтожая природы к самовосстановлению. Экологические проблемы возникают и могут решаться как на локальном или региональном уровнях (загрязнение промышленных районов, городских агломераций, природных объектов) , так и на глобальном уровне («парниковый эффект» , разрушение озонового слоя, выпадение кислотных осадков) .
Решение глобальных экологических проблем носит международный характер и возможно лишь при объединении усилий всех стран. Международным сообществом намечены три пути решения проблемы экологии:
- сокращение выбросов отходов в природную среду за счет создания разнообразных очистных сооружений, применения новых видов топлива, полной переработки мусора и т. п. ;
- внедрение новых технологий на основе малоотходных и безотходных производств (например, оборотное водоснабжение) ;
- рациональное размещение «грязных» производств (химической, металлургической, целлюлозно-бумажной промышленности, теплоэнергетики, производства стройматериалов) с учетом экологического фактора на основе географической экспертизы.
Большинство стран стали проводить государственную экологическую политику, которая предполагает:
- создание государственных органов по охране окружающей среды;
- участие страны в международных программах и проектах по охране среды;
- принятие природоохранных законов;
-разработку системы административно-финансовой ответственности за нарушение законов по охране природы (например, штрафов) .
Однако пока экологическая обстановка продолжает оставаться напряженной, несмотря на снижение уровня загрязнения окружающей среды во многих странах мира.
1)У людському суспільстві існування віри у вигляді різних віровчень можна прослідкувати з найдавніших часів. Одні віровчення (релігії, світогляди, ідеології) змінюють інші, кожне покоління описує суще за до понять свого часу і таким чином віра продовжує жити у суспільстві.
З релігією пов'язано дуже багато обрядів і свят (Наприклад Пасха, Святий вечір і т.д.) Дуже багато людей ходить до церкви і вважає це невід'ємною частиною життя. Особливо до церкви ставилися наші пращури. Релігія частково формує менталітет народу через своє навчання.
Релігія — це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства — певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio — і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.
Релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно[джерело?] й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.
2) Буддизм, християнство, іслам.
Також сюди вносять даосизм, індуїзм, юдаїзм, конфуціанство, синтоїзм
Объяснение: