Департамент животноводства и племенного дела Минсельхоза России провел анализ развития животноводства в Иркутской области в текущем году.
В Иркутской области развиты молочное и мясное скотоводство, свиноводство, птицеводство. В незначительной степени n коневодство и пчеловодство. В северных районах оленеводство, пушной промысел, звероводство. В валовом производстве продукции сельского хозяйства удельный вес продукции животноводства составляет 56 процентов.
За 2 месяца 2014 года производство скота и птицы на убой в живом весе в сельскохозяйственных организациях составило 12,2 тыс. тонн или 102,8% к уровню соответствующего периода 2013 года, в том числе производство крупного рогатого скота на убой увеличилось на 2,1%, птицы n на 6,0%. В то же время производство свиней на убой в живом весе уменьшилось на 4,5%.
Производство молока за этот период увеличилось на 10,6% к уровню соответствующего периода 2013 года и составило 19,3 тыс. тонн. Надой молока на 1 корову в сельскохозяйственных организациях составил 842 кг, что на 69 кг или на 8,9% больше уровня соответствующего периода 2013 года.
Производство яиц составило 136,3 млн. штук или 99,5% к уровню соответствующего периода 2013 года. Средняя яйценоскость 1 курицы-несушки уменьшилась на 1 яйцо к уровню соответствующего периода 2013 года и составила 53 шт.
В Иркутской области по состоянию на 1 марта 2014 года в сельскохозяйственных организациях поголовье крупного рогатого скота имелось 65,7 тыс. голов или 98,8% к уровню соответствующего периода 2013 года, в том числе коров n 30,2 тыс. голов или 104,6%.
Поголовье свиней увеличилось до 105,9 тыс. голов (101,8% к уровню соответствующего периода 2013 года), овец и коз n 3,9 тыс. голов или 140,9%, птицы n 6842,2 тыс. голов или 109,8%.
Директор Департамента животноводства и племенного дела Владимир Лабинов отметил, что в Государственном племенном регистре зарегистрировано 20 организаций Иркутской области, осуществляющих деятельность в области племенного животноводства. На территории области функционируют организация по искусственному осеменению сельскохозяйственных животных, лаборатории иммуногенетической экспертизы и селекционного контроля качества молока. Кроме того, на базе ГНУ НИИСХ СО РАСХН действует региональный информационно-селекционный центр.
Удельный вес маточного поголовья племенного крупного рогатого скота в общем поголовье коров на 1 января 2014 года составил 10,2%. Количество племенных коров Иркутской области за 2013 год увеличилось на 840 голов и составило 13,6 тыс. голов.
Пригодницький туризм. У світі залишається все менше не досліджених туристами регіонів. Справжніх романтиків приваблюють найвіддаленіші куточки Землі, гірські вершини і морські глибини. Нові туристичні потреби вимагають розробки відповідного туристичного продукту.
Круїзи. Цей сектор туризму розвивається феноменально швидкими темпами. Якщо в 1997 році на круїзних суднах по морських і річкових маршрутах подорожувало біля 7 млн. чоловік, то вже в 2000 році кількість туристів зросла понад 9 млн. В світі будується 42 восьмипалубних круїзних теплоходи, місткістю до 6200 пасажирів кожен.
Екологічний туризм. Головна мета екотуризму - збереження навколишнього середовища та забезпечення мінімального згубного впливу людини на природу. Можна організовувати як тематичні пізнаватьні тури для любителів екотуризму, так і тури для відпочиваючих на курортах, з відвідуванням національних заповідників.
Культурно-пізнавальний туризм. Найбільші потоки туристів, подорожуючих з пізнавальною метою ігаються в Європу, Азію та на Ближній Схід. Для невеликих груп туристів можна організовувати пізнавальні тури у вигляді одноденних екскурсій з відвідуванням пам'ятників культури.
Тематичний туризм. Цей вид туризму передбачає підвищену зацікавленість до конкретного явища, наприклад до кліматичних умов певної місцевості або тематичних парків як місць відпочинку.
Відповідь:
Дитяча праця — це залучення дітей до роботи на регулярній основі. Останнім часом у більшості країн дитяча праця вважається формою експлуатації та визнана незаконною. У минулому дитяча праця була широко поширена, але після появи та визнання концепцій безпеки праці та прав дітей сфери застосування дитячої праці поступово стали скорочуватися.
Серед видів дитячої праці, існуючих в цивілізованих країнах, можна відзначити роботу в шоу-бізнесі (кіно, театр, естрада). Діти часто бувають залучені до злочинної діяльності, в тому числі проституції та порнографії. У деяких країнах Африки дітей озброюють та змушують брати участь у бойових діях.
ООН та Міжнародна організація праці розглядають дитячу працю як експлуатацію.[1][2] Стаття 32 Конвенції про права дитини гарантує «на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може становити небезпеку для здоров'я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров'ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку».[3]
Дитяча праця може розглядатись як наслідок злиднів та низького рівня розвитку суспільства. Одна з основних причин, які змушують дітей працювати, полягає в тому, що від цього залежить виживання їх сімей та їх власне виживання. Важливу роль відіграє воля дорослих, які можуть використовувати незахищеність дітей у своїх цілях. Також відіграють певну роль соціальні та культурні традиції, наприклад:
думка про те, що праця сприяє формуванню характеру та розвитку навичок дітей
традиція спадкоємності професії
переконання в тому, що дівчатка в меншій мірі потребують освіти, ніж хлопчики, у зв'язку з їх традиційною роллю домогосподарок.
Вищевказані традиції можуть бути настільки сильними, що як діти, так і їхні батьки можуть не усвідомлювати, що дитяча праця незаконна та суперечить інтересам самих дітей.
Пояснення: