6. Головний регіон формування виїзного туризму в Європі:
а) країни Східної Європи, б) країни Центральної Європи,
в) країни Західної Європи, г) країни Північної Європи.
7. В яку країну виїжджає найбільше туристів з України:
а) в Іспанію, б) в Грецію, в) в Туреччину, г) в ОАЕ.
8. Найбільше прибутків від туризму отримує:
а) Франція, б) Італія, в) Іспанія, г) США.
9. До природних рекреаційних ресурсів належать:
а) озера, узбережжя морів, гори,
б) ліси, карстові печери, зоопарки,
в) театри, музеї, релігійні заклади,
г) заповідники, парки атракціонів, пам’ятки архітектури.
10. Головний район гірськолижного туризму в Європі:
а) Скандинавські гори, б) Альпи, в) Карпати, г) Уральські гори.
11. Яка головна причина популярності серед туристів країн Карибського басейну:
а) велика історична спадщина,
б) унікальні біологічні ресурси,
в) невисокі ціни на туристичні послуги,
г) вигідне розміщення відносно розвинених країн.
12. Встановіть відповідність між рекреаційними об’єктами та їх ознаками: (до кожної ознаки підберіть три об’єкти)
Об’єкти Ознаки
1 – національний парк Йєллоустон а) належить до природних об’єктів;
2 – музей Тадж-Махал б) належить до антропогенних
об’єктів;
3 – Києво-Печерська Лавра в) об’єкти екологічного туризму;
4 – Дністровський каньйон г) об’єкти пізнавального туризму.
5 – вулкан Кіліманджаро
6 - місто Венеція
Объяснение:
В статье предпринята попытка рассмотреть произведения Михаила Шолохова «Тихий Дон», «Поднятая целина», «Они сражались за Родину», «Судьба человека» как единый цикл, выявить динамику в трактовке писателем образа жизни, системы ценностей. Сопоставляются персонажи текстов, сюжетные линии, а затем верифицируется идея через соотнесение персонажей экранизаций этих произведений, сделанных при жизни М. Шолохова с 1959 по 1975 г. Анализ произведен с применением метода структурализма, использованного историком А.С. Сушковым, выдвинувшим гипотезу о единстве текстов М. Шолохова. Структуралистский подход предполагает изучение своеобразия построения дискурсов текста без акцента на их ценностную составляющую. Возможность применения культурологического подхода в ходе анализа литературных текстов обоснована в работах П. Бурдьё. Экранизации текстов М. Шолохова осмыслены с использованием подхода Ю. Лотмана,