Объяснение:
1) Картографический метод. Карта, по образному выражению одного из основоположников отечественной экономической географии — Николая Николаевича Баранского — это второй язык географии. Карта — уникальный источник информации! Она дает представление о взаиморасположении объектов, их размерах, о степени распространения того или иного явления и многое другое. 2) Исторический метод. Всё на Земле развивается исторически. Ничего не возникает на пустом месте, поэтому для познания современной географии необходимо знание истории: истории развития Земли, истории человечества. 3) Статистический метод. Невозможно говорить о странах, народах, природных объектах, не используя статистические данные: какова высота или глубина, площадь территории, запасы природных ресурсов, численность населения, демографические показатели, абсолютные и относительные показатели производства и т.д. 4) Экономико-математический. Если есть цифры, то есть и расчёты: расчёты плотности населения, рождаемости, смертности и естественного прироста населения, сальдо миграций, ресурсообеспеченности, ВВП на душу населения и т.д. 5) Метод географического районирования. Выделение физико-географических (природных) и экономических районов — один из методов исследования географической науки. 6) Сравнительно-географический. Всё подлежит сравнению: больше или меньше, выгодно или невыгодно, быстрее или медленнее. Только сравнение позволяет более полно описать и оценить черты сходства и различия тех или иных объектов, а также объяснить причины этих различий. 7) Метод полевых исследований и наблюдений. Географию невозможно изучать только сидя в классах и кабинетах. Увиденное своими глазами — самая ценная географическая информация. Описание географических объектов, сбор образцов, наблюдение явлений — все это тот фактический материал, который и является предметом изучения. 8) Метод дистанционных наблюдений. Современная аэро- и космическая съёмка — большие в изучении географии, в создании географических карт, в развитии народного хозяйства и охране природы, в решении многих проблем человечества. 9) Метод географического моделирования. Создание географических моделей — важный метод исследования географии. Наиболее простой географической моделью является глобус. 10) Географический прогноз. Современная географическая наука должна не только описывать изучаемые объекты и явления, но и предсказывать последствия, к которым человечество может прийти в ходе своего развития. Географический прогноз избежать многих нежелательных явлений, уменьшить негативное влияние деятельности на природу, рационально использовать ресурсы, решать глобальные проблемы.
Відповідь:
Этнический состав населения США чрезвычайно разнообразен. Так же, как и разнообразие расовых групп среди жителей Соединенных Штатов Америки, многочисленность национальностей в стране обусловлена, в первую очередь, историей государства.
На протяжении веков в США приезжали иммигранты из Англии, Испании, Германии, Ирландии, Швеции, Китая, Италии и многих других стран. Сегодня в США можно встретить людей практически любой национальности. Принадлежность к той или иной национальности (этнической группе) в США определяется при проведении переписи населения, причем каждый человек сам называет свою национальность.
Наиболеее многочисленные на сегодня в США этнические группы - это потомки немцев, африканских народов, ирландцев, англичан и мексиканцев.
Расовый состав населения США также разнообразен, в нем представлены все расы мира: европеоидная, монголоидная и негроидная.
Расовое многообразие США сложилось исторически. Коренные жители Северной Америки, американские индейцы - монголоиды. Европейские переселенцы принадлежали к белой, европеоидной, расе. Многочисленные рабы, привезенные из Африки в США, относятся к негроидной расе. Иммиграция в США практически из всех стран мира и межрасовые браки еще более усилили расовые различия населения США.
Сегодня в США принадлежность к той или иной расе - это скорее во самоидентификации, чем генетических предков. Определение расы в США проводится при проведении переписей населения, причем каждый человек сам определяет свою расовую принадлежность.
Пояснення:
извините за много текста,кхаха.За то здесь есть много чего)
Объяснение:
Структура й напрямки торгівлі окремих країн складаються під впливом зміни конкурентоспроможності їх товарів на світовому ринку. Світовій торгівлі властиві нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу. Останнім часом світовий ринок усе більше стає сферою панування транснаціональних корпорацій, хоча слід зазначити, що ступінь монополізації світового ринку менше, ніж національних ринків.
Суттєвим фактором ступеня участі країн в міжнародній торгівлі є рівень розвитку їх економік внаслідок чого конкурентноздатність національних економік країн, що розвиваються, виявляєтьсяочевидно меншою в порівнянні з економіками розвинутих країн.
На сьогодні Україна поступово активізує участь на світовому товарному ринку. Географія країн-партнерів поступово збільшується разом з тим, структура експорту свідчить про незначну його диверсифікацію: частка металургійної, хімічної, нафтопереробної галузей і АПК становить 60%.
Щодо України, то за даними Світової організації торгівлі у 2007 р. вона мала 0,4 % світового товарного ринку, посідаючи в експорті 49 місце (49,2 млрд. дол. США) та 42 – в імпорті (60,7 млрд. дол. США). В цілому за останні 6 років обсяги експортних і імпортних поставок товарів з України збільшились.
Проте динамічне зростання обсягів експортно-імпортної діяльності супроводжується збільшенням від'ємного сальдо торговельного балансу України ( 2007 – 11,3 млрд., 2008 – 18,5 млрд. дол. США). Основу товарної структури експорту України традиційно складають сировинні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості, мінеральні продукти, а також продукти машинобудівного комплексу.
Основними ринками збуту вітчизняних товарів є країни СНД (36 % експорту) та Європейського Союзу ( близько 30 % експорту), збільшуються також обсяги поставок в країни Азії та Африки.
За даними СОТ Україна входить до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечують постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце (2008 рік) з обсягом поставок 13,6 млрд. дол. США та 0,4 світового ринку. При цьому тільки 9 країн з 40 (Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонструють подібні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте Україна не входить в основний список найбільших імпортерів послуг, хоча споживає їх на 10,8 млрд. дол. США. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним (у 2007 р. – 4,06, 2008 р. – 5,05 млрд. дол. США)
В структурі національного експорту на послуги припадає 27-29 %, однак в їх видовій структурі переважають транспортні (65,2 %) та «ділові, професійні та технічні» (13,1 %) послуги, решта мають незначну питому вагу: подорожі та фінансові послуги (по 4,2 %), послуги з ремонту – 3,7 %, послуги зв’язку та комп’ютерні – відповідно 2,8 та 2,3 %.
Основними регіонами експорту послуг є країни Європейського Союзу та СНД (близько 30 % припадає на кожен регіон), а в імпорті – беззаперечними лідерами є європейські країни – 58 %, на країни СНД припадає близько 16 %
Незважаючи на розвинуту в Україні промисловість, продукція останньої є конкурентоспроможною переважно на ринках СНД і ринках країн, що розвиваються.
Україна має значнусировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за низькими цінами не приносить їй належних прибутків.Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність і якість продукції сільського господарства, стан технологій АПК стримують вихід України на світовий товарний ринок