Большое влияние на климатические условия района оказывает формирующийся в зимнее время в центре Азии сибирский антициклон - область высокого давления, мощный отрог которого занимает всю Восточную Сибирь. В условиях устойчивого антициклонального типа погоды зима отличается малой облачностью и преобладанием штилей, что влечет за собой сильное выхолаживание. Ясная, суровая, малоснежная, устойчивая и продолжительная зима и довольно засушливое, короткое и жаркое лето - таковы основные черты климата Восточной Сибири.
Загальний похил поверхні — з північного сходу на південний захід, а також з північного заходу на південний схід. Більшим є похил поверхні в південно-західному напрямі (в бік Дніпра). На крайньому північному заході абсолютні висоти цієї слабо розчленованої низовини досягають поблизу Києва 90 м, вниз за течією поблизу Кременчука — 60 м.
У нижній течії долини лівих приток Дніпра широкі, рівнинні (особливо в межах Придеснянської рівнини); в північно-східному напрямі вони поступово звужуються, їх межиріччя набувають ознак платоподібного підвищення (Полтавська рівнина), абсолютні висоти якого досягають на північному заході 170-180 м, на південному сході — 180-200 м. Полтавська рівнина фактично є підвищеною північно-східною частиною Придніпровської низовини. Для рельєфу Полтавської рівнини характерне чергування плоских вододілів з широкими (до 10-12 км) долинами лівих приток Дніпра — Ворскли, Псла та інших. Глибина врізу річкових долин досягає 60-80 м. На схилах розвинута яружно-балкова мережа.