Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води. Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу). До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод. Землеробський вплив на ландшафти України є переважаючим і саме ним зумовлені докорінні перетворення природних ландшафтів. На їх місці в процесі сільськогосподарського природокористування сформувались агроландшафтні комплекси (природно-землеробські, меліоративні, пасовищні). На сільськогосподарське користування припадає 80 % земельного фонду України: лісостепові, степові ландшафти розорані на 75—85 %. На орних землях розвивається водна і вітрова ерозія, що супроводжується змивом гумусного горизонту, видуванням, засипанням озимих культур, садів, виноградників, лісосмуг, каналів, доріг. Водна ерозія нині проявляється на площі 12 млн гектарів. Щорічно до 3 тис. гектарів земель руйнується ярами. В степових ландшафтах через екстенсивну технологію землеробства втрати гумусу за останні 20 років становлять 1,5—2,5 % в орному шарі. У зоні мішаних лісів України орні землі займають близько 40 % земельного фонду, мало їх у гірських районах: Українських Карпатах — 16,8, Кримських горах — 21,4 % земельного фонду. Землеробський вплив найбільш проявляється через агротехніку і меліорацію, якими зумовлюється зниження (підвищення) рівня ґрунтових вод. Істотними чинниками землеробського впливу є полив, вапнування, обробіток і піскування земель, впровадження контурної чи смугової системи землеробства, створення лісових насаджень. Вплив осушувальних меліорацій помітний в зоні мішаніх лісів, окремих частинах Лісостепу. Там осушувальні меліорації поєднуються з хімічними, фіто-меліоративними та культурно-технічними заходами (підсів трав, заміна чагарників луками та ін.). У лісостепових і степових ландшафтах України зрошенням регулюється їх вод- нотепловий і сольовий режими, при цьому проявляються супутні несприятливі процеси (підняття легкорозчинних солей, просадки, підтоплення).
География цветной металлургии В России четыре основных района цветной металлургии: Сибирь Урал Дальний Восток Центральный район Проблемы и перспективы цветной металлургии Истощение месторождений меди и алюминия Отсутствие крупных месторождений марганца, хрома, титана Дороговизна из-за монополий заводов- гигантов. Цены выше мировых на 20-40%. Экологические проблемы Металлургия - грязная отрасль. Применение новых технологий добычи руды, позволяющих меньше загрязнять среду. Создание автоматизированных мини- заводов, которые работают на металлоломе, экономя природные ресурсы страны Группы цветных металлов Легкие (алюминий, магний, титан, натрий, калий) Тяжелые (медь, свинец, цинк, никель, олово) Редкие и рассеянные (уран, селен) Легирующие (вольфрам, молибден) Драгоценные или благородные (платина, золото, серебро) Алюминий Уран Медь Золото Особенности производства Содержание большинства цветных металлов в рудах очень низкое, и для производства 1т металла необходимо большое количество руды. Перевозить ее на большие расстояния невыгодно, и в местах добычи руду частично освобождают от ненужных компонентов. Но помимо главных, в рудах содержатся металлы-примеси. Например, в медных рудах часто встречаются драгоценные металлы. Поэтому, как правило, предприятия цветной металлургии одновременно производят несколько металлов. География цветной металлургии: Европейский Север Из местных и норильских руд производят никель (Мончегорск). Алюминиевые руды добываются в Хибинах, на Северо-Онежском месторождении (Плесецк), выплавляют алюминий в Волхове и Кандалакше. Ученика 9 класса школы 1465 Медведева Вячеслава Презентация по теме: Цветная металлургия Используемая литература Учебник по географии 8-9 класс Учебник по географии “ Россия: природа население хозяйство ” Атлас по географии “ Россия: природа население хозяйство ” Факторы размещения Предприятия, выплавляющие металлы разных групп, размещаются по-разному. Тяжелых металлов в руде немного, их производят в тех же районах, где добывают руду. Для выплавки легких металлов необходимо много дешевой электроэнергии. Поэтому добыча и обогащение руд ведутся в одних районах, а производство металла чаще всего вблизи крупных ГЭС.
Серебряная
руда Руда бокситовая География цветной металлургии: Дальний Восток Занимает 3-е место по развитию цветной металлургии (17% производства). Здесь ведется добыча олова (месторождения Депутатское и Эсэ-Хайя), золота (Якутия, Магаданская область), свинцово-цинковых руд (Дальнегорск). Цветная металлургия России: объемы производства По производству цветных металлов Россия занимает 2-е место в мире после США. От мировых запасов в России находится: 15% запасов меди; 12% запасов свинца; 16% запасов цинка; 21% запасов кобальта; 27% запасов олова; 36% запасов никеля Развитие цветной металлургии в России К 2020 году производство увеличится на 40%, за счет роста производства меди и алюминия. В Сибири начнется освоение Удоканского месторождения (3-е место в мире по запасам медных руд). В связи с суровыми климатическими условиями здесь планируется только добывать и обогащать руду, а выплавлять металл будут на заводах Урала. Рост производства алюминия произойдет за счет реконструкции действующих заводов Сибирского региона.
География цветной металлургии: Сибирь Два района: Юг и Север Сибири
Алюминиевый комбинат в Красноярске Норильск На Юге крупнейший в стране производитель алюминия (Ачинск). Гигантские алюминиевые заводы работают в Братске, Красноярске, Саяногорске и Шелехове. На них производится 80% российского алюминия. Здесь же ведется добыча и переработка полиметаллических руд (Кузбасс, Забайкалье), золота (Бадайбо). На севере Сибири разрабатываются залежи комплексных медно-никелевых руд Норильска, которые перерабатываются здесь же на Норильском комбинате, остальные на предприятиях Кольского полуострова и в Красноярске. Области применения цветных металлов Цветная металлургия производит металлы, которые обладают свойствами жаропрочности, электропроводности и др. Эти металлы используются в космической (титан) и атомной (уран) промышленности, радиоэлектронике (медь, серебро, золото). Россия богата рудами цветных металлов. География цветной металлургии: Урал Занимает 2-е место по уровню развития отрасли. Собственными рудами уральские заводы обеспечены примерно на 50%. Здесь велики запасы медных (Гай), алюминиевых (Северо-Уральск), никелевых (Оренбургская область), урановых руд (Зауралье), золота, платины. На Урале построено несколько заводов по производству Меди (Медногорск), выплавляется алюминий (Каменск-Уральский), никель (Орск). Каменск-Уральский Медногорск
Б
Объяснение: