ответ: Науково-технічний прогрес: поява різноманітних видів транспорту корінним чином змінює всю систему соціально-економічних відносин, переносить її на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносин. Тому не можна заперечувати, що транспорт є одним із головних чинників посилення глобалізації.
Розвиток транспорту сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, дозволяє перерозподілити товари, забезпечує зв'язки між державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв'язки щодо постачання сировини і продукції.
Якщо підходити до питання об'єктивно, беззаперечно не можна виділити і негативні наслідки глобалізації. Тому що, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.
. НАРОДЫ ВОСТОЧНОЙ ТРОПИЧЕСКОЙ АФРИКИ Восточная Тропическая Африка, охватывающая область Межозерья и необозримые пространства саванн вплоть до побережья Индийского океана, населена главным образом народами банту: суахили (васуахили), ваньямвези (около 2 млн.), баганда (вместе с близкими племенами - свыше 1600 тыс.), кикуйю (акикуйю, гикуйю) (1600 тыс.), баньяруанда и барунди. Северо-западные районы населены нилотскими народами - нанди, сук, туркана, масаи. На северо-востоке, в областях, смежных с Эфиопией, живут небольшие группы кушитских народов (галла).Несмотря на языковое родство с народами Западной Африки, историческое и культура народов Восточной Африки носят совершенно иной характер. Наиболее высокой ступени общественного развития достигли страны Межозерья, где задолго до появления европейцев существовали государственные образования - Уньоро, Урунди, Руанад, Буганда и др.Наиболее значительным среди них было государство Буганда на северо-западном побережье оз.Виктория. Расцвет Буганды падает на 17-18 вв. В середине 18 в. начала складываться феодальная собственность на землю. Верховным собственником земли считался кабака - правитель государства. В награду за службу он раздавал приближенным земельные участки. Крестьяне, жившие на этой земле, платили новым владельцам налоги и работали на них. Землевладельцы были освобождены от налогов. Помимо налогов, крестьяне выполняли ряд общественных повинностей (ремонт дорог, постройка дворцов и общественных зданий). Рабы-ремесленники занимались изготовлением оружия в царских мастерских. Рыночная торговля и обмен были настолько развиты, что во второй половине 19 в. налоги собирали не натурой, а деньгами. В качестве денежных единиц служили раковины-каури. Вся страна была разделена на 10 областей - саза, правители которых жили при дворе кабаки. Власть кабаки передавалась по мужской линии - от отца к сыну, но непременным условием правомерности наследования власти было женитьба на дочери царя. Таким образом, при дворе царей Буганды существовал обычай женитьбы царя на своей (классификационной) сестре. Сестра-жена и мать царя также имели право на титул кабаки и принимали непосредственное участие в управлении государством.В то время как развитие внутренних областей шло самостоятельным путем, побережье Восточной Африки издавна посещали южноарабские, аксумские и греческие купцы. Позднее это побережье было связано с Аравией, Ираном и Индией. Первые поселения были основаны персами, затем их сменили арабы, основавшие ряд факторий. С 7 в. в связи с междоусобными войнами на Аравийском полуострове переселение арабов приняло массовый характер. А небольшие фактории стали превращаться в крупные города и подчинять окружающее местное население. Постепенно на побережье сложилось смешанное население, основу которого составляли местные племена, потомки персов и арабов. Это население получило название «берегового» (по-арабски - суахили), которое сохранилось до наших дней.Культура суахили в значительной степени арабо-персидского происхождения: это сказывается в архитектуре, характере одежды, религии, литературных произведениях (поэмах), искусстве и некоторых обычаях. Однако наряду с этим суахили сохранили и свою исконную африканскую культуру в обычаях, фольклоре и прежде всего языке. Язык суахили - один из языков банту, хотя в нем немало слов арабо-персидского и индийского происхождения.В конце 15 - начале 16 в. на побережье появились португальцы. В течение дух веков португальцы властвовали над побережьем. В 17-18 вв. в результате непрерывных восстаний португальцы вынуждены были покинуть восточный берег Африки. В первой половине 19 в. арабские купцы подчинились власти султанов Омана. В 19 в. арабы-работорговцы проникли в глубь материка и основали г.Табора. Опираясь на эту базу, они пытались подчинить своему влиянию Буганду и Маньему. Разбойничьи отряды арабов-работорговцев Типпу-Типа, Килонга Лонга безраздельно хозяйничали в восточной части бассейна Конго.Во второй половине 19 в. Восточная Африка стала объектом колониальных притязаний европейских держав. Наиболее ожесточенная борьба разгорелась в Уганде, оказавшейся яблоком раздора между арабами и соперничающими европейскими державами. После долгой борьбы страна была захвачена империалистами. По Гельголандскому договору относительно колониального раздела Восточной Африки Англия захватила Кению и Уганду, а Германия - Танганьику.После второй мировой войны Танганьика стала подопечной территорией Англии. В настоящее время в результате упорной национально-освободительной борьбы народа баганда страна Уганда получила конституцию, хотя и крайне ограниченную. Ширится борьба за независимость и у остальных народов Восточной африки
1)Жезказганский Медеплавильный завод - ПО "Жезказганцветмет", Корпорация Казахмыс Cтроительство завода 1966-77, электролитное производство было введено в эксплуатацию в 1971 году. Первый директор завода - (с 1968 года) - Ли Игнатий Евгеньевич 2)Производственное объединение «Балхашцветмет» (ранее Балха́шский го́рно-металлурги́ческий комбина́т или сокр. БГМК) — медеплавильное предприятие в городе Балхаш, на берегу озера Балхаш. В октябре 1931 года создано управление «Прибалхашстрой». Главной его задачей было строительство медеплавильного комбината.
ответ: Науково-технічний прогрес: поява різноманітних видів транспорту корінним чином змінює всю систему соціально-економічних відносин, переносить її на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносин. Тому не можна заперечувати, що транспорт є одним із головних чинників посилення глобалізації.
Розвиток транспорту сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, дозволяє перерозподілити товари, забезпечує зв'язки між державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв'язки щодо постачання сировини і продукції.
Якщо підходити до питання об'єктивно, беззаперечно не можна виділити і негативні наслідки глобалізації. Тому що, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.