ответ:
объяснение: у середземноморському кліматі північно-західної частини материка знаходяться тропічні ліси. вони займають всього лише 2% від усієї площі континенту. це евкаліпти, пальми, фікуси і інші екзотичні представники місцевої флори. у пустельних районах клімат вкрай несприятливий і тому там добре себе почувають тільки злакові культури. серед представників високих рослин австралії основну частину дерева, які мають довгу кореневу систему, яка до 30 метрів йде в глибину. тутешні рослини адаптувалися до посушливого клімату. на це вказують товсті потужні корені, широкий стовбур, що накопичує вологу і здатність листя відвертатися від сонця. дерева з широкими стовбурами обвивають ліани і різні квіти, які ще називають епіфітами. дуже часто на одному дереві можна нарахувати до 50 різних видів епіфітів. на фоні евкаліптів з сірою корою високі потужні папороті зеленими фонтанами, що робить органічний світ континенту ще більш загадковим і неповторним. найбільша кількість опадів припадає на частку північного узбережжя, тому тут ростуть акації, пандануси, хвощі і папороті. ближче до узбережжя розташовуються мангрові зарості і бамбукові гаї. рослинність австралійського півдня рясніє акаціями і евкаліптами. відмінною рисою рослин на цих територіях є їх присадкуватість, що пояснюється посушливістю клімату. евкаліпти є ендеміками серед рослин, які переважають на континенті. найбільш поширені рослини австралії: евкаліпти, колючі вічнозелені чагарники, акації, папороті. евкаліпт вважається рослинним символом австралії. дерево ідеально пристосувалося до посушливого клімату. дерева, які ростуть поблизу боліт, здатні вбирати вологу з болотяної води і осушувати водойму. для материка характерна наявність колючих чагарників, які абсолютно позбавлені листя. уздовж вододілів знаходяться непрохідні, вічнозелені чагарники, від яких часто тварини. ще однією особливістю флори і фауни австралії є те, що тваринний світ континенту не має в своєму складі жодного хижака. однак, це не говорить про те, що на континенті немає м’ясоїдних звірів.
ответ:
животный мир тундры слагается из нескольких эколого-фаунистических групп. к группе широко распространенных убиквистов относятся волк, горностай, ласка, ворон, лисица, которые живут и в тундре, и в лесу, и в степи, и в пустыне как в низменностях, так и высоко в горах. убиквист буквально значит «вездесущий» . но употребляется это выражение, конечно, условно, так как животных, которые действительно могут жить всюду, не существует. та же лисица отсутствует в северных частях тундры, а горностай — в жарких пустынях средней азии. волк, населяющий самые разнообразные угодья всей россии и широко распространенный за его пределами в азии и почти по всей северной америке, все же не мог бы существовать среди плавучих льдов — родины белого медведя. таким образом, под убиквистами понимают животных, лишь обитающих в весьма разнообразных ландшафтах. убиквисты, как правило, имеют обширные области распространения и поэтому не характерны с точки зрения зоологической для ее пространственных подразделений. но, встречаясь в некоторых областях особенно часто и, следовательно, играя в данном ландшафте особенно заметную роль, они могут быть вполне «ландшафтными» животными. волк, будучи в тундре многочисленным, определенно ландшафтное животное тундры, чего нельзя сказать, например, о горностае. кроме того, виды, по крайней мере широко распространенные, образуют местные породы, или так называемые подвиды. они могут быть слабо или, наоборот, резко выраженными и характерными для определенной ландшафтно- области.
так, в тундровой полосе водится крупный, густошерстный и бледноокрашепный волк.
другую хорошо очерченную группу животного мира тундры представляют виды, живущие, точнее размножающиеся, только в тундре и, следовательно, наиболее характерные для неё. к ним относятся прежде всего песец, несколько видов пеструшек, белая сова, ряд гусей и куликов, в частности песочники, а из мелких воробьиных — пуночка и лапландский подорожник. к этой группе близки такие тундрово-таежные животные, как северный олень и белая куропатка. хотя они широко распространены по всей таежной полосе, но придерживаются в ней участков, имеющих тундровый и лесотундровый облик. учитывая это, можно определенно считать, что белая куропатка и северный олень — животные тундровой полосы. наоборот, росомаха, таежно-тундровое животное, несомненно больше связана с высокоствольным лесом, откуда и проникает в тундру.
Чувак за во с кр БАН!