Тумани, їх типи та причини утворення. Серпанок та імла
Повітря часто здається нам замутненим внаслідок наявності в ньому різних продуктів конденсації. Ці продукти розсіюють світло і призводять до погіршення видимості. Метеорологічною дальністю видимості повітря називається відстань, на якій на фоні неба в світлий час добиможна розрізнити чорне тіло з кутовими розмірами не менше ніж 20 кутових мінут.
Якщо помутніння повітря незначне (дальність видимості 1-10 км), то таке явище називають серпанком. Як правило, серпанок ігається біля земної поверхні. Якщо розсіюючі частинки менші, ніж довжина світлових хвиль, тобто радіусом в десяті долі міліметра, то серпанок окутує віддалені предмети синьою вуаллю. Білим предметам він надає жовтуватості. Таке помутніння називають опалесцируючим. Якщо сильне помутніння і зменшення видимості викликане не продуктами конденсації, а твердими частинками, то це явище називається імлою. Імла особливо часто виникає в результаті ерозії грунтів і пилових пур в пустелях і степах, а також в результаті задимлення повітря при лісових пожежах та над промисловими містами.
Якщо продукти конденсації при їх більшій концентрації біля земної поверхні зменшують дальність видимості менше 1 км і призводять до сильного помутніння повітря, то таке явище називають туманом. Тумани при додатніх температурах складені з окремих крапель, розміри яких складають 2-5 мкм. При від'ємних температурах до -10...-15°C тумани складені переохолодженими краплями та дрібними кристалами.
Важливою характеристикою туманів є їх водність - маса води, що утримується в 1 м куб хмарного повітря. Водність туманів змінюється від 0,001 г/м куб до 1,5-2,0 г/м куб. Чим вища температура повітря, тим вища ймовірність більшої водності туману.
Види туманів та умови їх утворення. Туман утворюється в тому випадку, якщо біля земної поверхні створюються сприятливі умови для конденсації водяної пари. Необхідні для цього ядра конденсації існують в атмосфері завжди. Наближення до стану насичення відбувається переважно в результаті охолодження повітря. Другорядну роль відіграє збільшення вологості повітря внаслідок випаровування з теплої поверхні у холодне повітря.
В залежності від цих причин тумани за походженням (генезисом) поділяють на дві основні групи:
Тумани охолодження.
Тумани випаровування.
Тумани охолодження
Охолодження повітря біля денної поверхні відбувається при ріхних умовах. По-перше, при переміщенні повітря з більш теплої підстильної поверхні на більш холодну. Тумани, які при цьому виникають, називають адвективними. По-друге, при радіаційному охолодженні підстильної поверхні. Повітря при цьому охолоджується головним чином від земної поверхні. Тумани, що при цьому виникають, називають радіаційними. По-третє, при взаємодії цих обох факторів. Тумани в такому разі називають адвективно-радіаційними.
Адвективні тумани утворюються при надходженні теплого і вологого повітря на відносно холодну підстильну поверхню. Найчастіше такі тумани утворюються на периферії тривало існуючих антициклонів. Тривалість їх декілька діб, вертикальна протяжність - сотні метрів. Додатковою причиною підтримки існування таких туманів є інверсії осідання. Виникають вони при значних швидкостях вітру, тому в них може відбуватися коагуляція крапель і тумани можуть мати моросячий характер.
Радіаційні тумани розрізняють двох типів: поземні та високі. Поземні (приземн ігаються лише над суходолом в ясні і тихі ночі. Вони пов'язані з нічним радіаційним охолодженням грунту або сніжного покриву. Вертикально вони поширюються лише на десятки метрів. Ці тумани виникають в шарі приземної інверсії і після сходу Сонця зникають разом з нею. Високі радіаційні тумани можуть ігатися на суходолі та на висоті декількох сотень метрів в стійких антициклонах в холодну пору року. Це результат поступового, день за днем, охолодження повітря в нижніх шарах антициклона.
Тумани випаровування.
Тумани випаровування утворюються в холодний період року над відкритими водоймами, коли водяна пара, що надходить з поверхні води, має вищу температуру, ніж температура повітря. В результаті її охолодження відбувається її конденсація і утворюється туман ігається над річками, озерами, відкритими водоймами; сприятивими для утворення туману випаровування є малі швидкості вітру, що не перевищують 1-2 м/с.
Тумани перерахованих типів є внутрішньомасовими, тобто виникають всередині повітряної маси, незалежно від фронтів. Однак ігаються також тумани, пов'язані з фронтами. До них відноситься один з видів туманів випаровування - передфронтальний туман.
У великих промислових містах можливе утворення особливого виду міських туманів - смогів, коли конденсація починається при відностній вологості 85-90%. Причиною є високі концентрації аерозолей, які виступають ядрами конденсації та ініціюють утворення туману.
Відповідь:
Пояснення:
Томская область расположена на юго-востоке Западно-Сибирской равнины. Протяжённость области с севера на юг — около 600 км, с запада на восток — 780 км. По площади Томская область примерно на 1,5 % больше Польши (и почти в 35 раз меньше Польши по населению).
Бо́льшая часть территории области труднодоступна, так как представляет собой тайгу (леса занимают 63 % площади) и болота (28,9 %, в частности одно из крупнейших в мире Васюганское болото).
Самая высокая точка области — 274 м над уровнем моря, самая низкая — 34 м над уровнем моря.
Крупнейшее озеро — Мирное (Парабельский район), площадь зеркала 18,3 км². Климат континентальный. Главная река — Обь, пересекает область по диагонали с юго-востока на северо-запад, деля её на две почти равные части
Флору и фауну на территории Томской области представляют около 1000 видов высших растений и около 2000 видов животных, большая часть из которых представлена насекомыми. Ряд видов — исконных обитателей территории области — нуждаются в мерах охраны и внесены в Красную книгу Томской области
Природные ресурсы[править | править вики-текст]Томская область богата природными ресурсами, такими как нефть (100 месторождений, 1449 млн т), природный газ (632 млрд м³), чёрные и цветные металлы, бурый уголь — 74,7 млрд т (первое место по запасам в России), торф (второе место по запасам в России) и подземные воды. В области находится Бакчарское железорудное месторождение, являющееся одним из крупнейших в мире (57 % всей железной руды России), общий объём запасов 90 млрд т. На территории Томской области расположено множество месторождений сырья для строительных материалов: глины, песка, известняков, глинистых сланцев, гравия.
Лилейник в 30 километрах от ТомскаСреднее Приобье имеет минерализованные подземные воды на глубине 1100—2250 м. В районе города Томска имеются выходы радоновыхвод. Общие запасы подземных вод оцениваются в 14,2 млрд м³[5]. Кроме того, имеются разведанные запасы каолина, тугоплавких глин, стекольных и ильменит-цирконовых песков (ильменит — 3,4 млн т, циркон — 1380 тыс. т), лейкоксена и рутила (600 тыс. т), бокситов (11,5 млн тонн[5]), бурого угля (3 млрд 625,6 млн тонн[5]), цинка (559 тыс. тонн[5]), золота, платины и титана[6].
Леса — один из наиболее значимых активов области: около 20 % (более 26,7 млн га) лесных ресурсов Западной Сибири находятся в Томской области. Запасы древесины составляют 2,8 млрд м³[5]. На территории области обитают 28 видов млекопитающих, более 40 видов птиц и 15 видов рыб, имеющих промысловое значение, проводится заготовка кедрового ореха (общие запасы — 27 тыс. тонн[5]), грибов (86 тыс. тонн[5]),ягод (25 тыс. тонн[5])[7], лекарственных трав (12 тыс. тонн[5]).
В Томской области 15 зоологических заказников (Томский, Верхне-Соровский, Иловский, Калтайский, Карегодский, Кеть-Касский, Мало-Юксинский, Октябрьский, Осетрово-нельмовый, Панинский, Першинский, Поскоевский, Тонгульский, Оглатский, Чичка-Юльский), 3 ландшафтных (Ларинский и Поль-То, Васюганский) и 1 ботанический (Южнотаёжный)[8].
В области выявлено 145 памятника природы, из которых 69 расположены в Томском районе, в частности,Таловские чаши, Синий Утёс, Дызвездный ключ, Озеро Песчаное и др.
В Томской области насчитывается 18,1 тыс. рек, ручьёв и др. водотоков, общей протяжённостью около 95 тыс. км, в том числе — 1620 рек протяжённостью более 10 км (суммарная длина этих рек составляет 57,2 тыс. км). Главной водной артерией является река Обь. Протяжённость Оби в пределах области составляет 1065 км. Основные притоки Оби, впадающие в неё на территории Томской области: Томь,Чулым, Чая, Кеть, Парабель, Васюган, Тым[9]. Продолжительность навигационного периода — 170—180 дней.
Часовой пояс[править | править вики-текст]Томская область находится в часовом поясе Красноярское время. Смещение относительно UTC составляет +7:00. Относительно московского времени часовой пояс имеет постоянное смещение +4 часа и обозначается в России как MSK+4.
Первого мая 2002 года Томская область перешла из красноярского времени MSK+4 в омское MSK+3[10].
В феврале 2016 года Законодательная Дума Томской области внесла в Государственную Думу РФ законопроект о возврате Томской области в красноярское время.
15 апреля 2016 года Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации приняла законопроект о переводе 29 мая 2016 года Томской области в часовую зону MSK+4 (Красноярское время).
Золото
Объяснение:В стороне западной Украины и восточной Польши находятся руды золота,угля,железа