Ну наверное так:
Объяснение:
1. Что такое почва? - природное тело, формирующееся в результате преобразования поверхностных слоёв суши Земли при совместном воздействии факторов почвообразования.
2. Что еще есть в почве кроме гумуса и неорганических частиц? - кислород, органические вещества,минералы,газы,жидкости.
(Подумай, если сухой комочек почвы опустить в стакан с водой, ты увидишь пузырьки воздуха, значит в почве есть кислород.
Если сухую почву поместить в стакан и нагреть, то на стенках стакана появятся капельки воды , значит в почве, даже сухой , есть вода.
ПЕРЕЧИСЛИ, из чего состоит почва --- 1)смесь органических веществ, 2)минералов, 3)газов и 4)жидкостей, которые поддерживают существование 5)биологических форм жизни.
3. Зарисуй строение почвы в тетрадь. Подпиши почвенные горизонты.
4. От чего зависит плодородие почвы? - от того на сколько много в ней гумуса, минералов и от климата.
5. Какие бывают типы почв, перечисли. -
1)Тундровые
2)Подзолотистые
3)Болотные
4)Серые лестные
5)Луговые
6)Черноземные
6. При каких условиях более активно идут процессы почвообразования? -
При избыточном увлажнении в почве создаётся нехватка воздуха,избыточное увлажнение создает предпосылки для водной эрозии.
При достаточном увлажнении происходит образование гумуса и его накопление.
Недостаточное увлажнение влияет на состояние почв и урожая. Урожай не получает достаточно влаги. Это создает предпосылки для ветровой эрозии. В почве происходит минерализация гумуса, соленакопление, выщелачивание.
(сам выбери что написать)
7. Почему в приполярных областях образование почв очень медленное? - сори я не знаю
8. Объясните, почему в степях почвы самые плодородные? -
множество животных, следовательно и гов*а)) (навоза). Навоз -удобрение.Удобрение - гумус.
9. За какое время образуется слой почвы в 1 сантиметр? - от 250 до 300 лет. (примерно)
10. Приведите примеры мероприятий по охране почв и повышению ее плодородия, проводимых в нашей местности. - сори тоже минус
Рисунок - это третье задание.
Чим же відрізняються ПАЛ від природних ландшафтів?
По-перше, всім їм властива та чи інша антропогенна трансформованість деяких природних компонентів, а часом і морфологічної структури початкового ландшафту.
Спочатку в них змінюється біота: вирубка лісів, орання земель, посіви сільськогосподарських культур, плантації, оазиси в пустелях і т.п. Часто змінюється і літогенна основа разом з грунтом: кар'єрно-відвальні комплекси гірничорудних районів (наприклад, Курської магнітної аномалії, Екібастуза та інш.), міські та промислові забудовані території.
По-друге, більшість сучасних ПАЛ насичена продуктами людської праці, які називаються техноречовиною і техноструктурою. До них відносяться:
різні споруди – від сільських хат і скотарень до гробниць фараонів, гігантських гребель, хмарочосів («рельєфоіди», за Л.Л.Розановим);
різноманітна техніка – від примітивного селянського плуга до КамАЗів, комбайнів та екскаваторів, здатних здійснювати роботу і трансформувати ландшафти;
матеріали, одержувані в промисловому виробництві, – це виплавлювані метали, синтетичні матеріали, штучні добрива, отрутохімікати;
техноречовиною сучасних ландшафтів стають і відходи виробництва, промисловості та інш., що надходять до них.
Все це своєрідні техногенні компоненти й елементи матеріальної, антропогенної частини ПАЛ.
В даний час в ландшафти локально надходить відходів виробництва у вигляді різних хімічних сполук помітно більше, ніж від природного вивітрювання, мінералізації органічних залишків та вулканізму. Порушуючи біогеохімічні кругообіги і пошкоджуючи біоту, вони змінюють структуру та генофонд сучасних ландшафтів.
По-третє, ПАЛ часто мають не тільки природну, але й антропогенну енергетичну основу. У примітивних формах – це м'язова сила людини і тяглової худоби, штучні пали. У сучасних формах це може бути механічна енергія різних машин (трактори, автомобілі, бульдозери, екскаватори тощо), а також теплова і електрична енергія АЕС, ТЕС, ГЕС та інш.
По-четверте, в сильно трансформованих ландшафтах позитивні зворотні зв'язки часто переважають над негативними. В результаті вони стають малостійкими до звичайних природних процесів.
По-п'яте, для природно-антропогенних ландшафтів характерні зміни їх структурно-функціонального розмаїття, а отже, і еволюційної гнучкості або пластичності. Це проявляється як у вертикальній, так і в територіальній їх організації (у горизонтальній структурі).
На перших етапах, коли людство освоювало ландшафтну оболонку локально, створюючи осередки землеробства, населені пункти та інші природно-антропогенні геоекосистеми, регіональна та місцева різноманітність і інформаційна насиченість ландшафтів часто зростали. Природні ландшафти збагачувалися етнокультурними й господарськими властивостями та елементами.
Однак в останнє сторіччя господарська діяльність стає одним з провідних лімітуючих факторів природного ландшафтогенезу, що згладжують природні відмінності в ПАЛ.
Це веде до спрощення їх структури та уніфікації, особливо в біоті. Так, на місці різноманітних природних ландшафтів людина часто створює величезні по площі агроландшафти з окультуреними орними грунтами. У них вирощується порівняно невеликий набір сільськогосподарських культур. Переважають пшениця, рис, кукурудза, овес, картопля, бавовна. У тропічній та субтропічній зонах широкого поширення набули великі плантації монокультур.
В останні десятиліття західна технократична цивілізація все активніше проникає і монополізує виробничі та етнокультурні ніші інших країн та народів. В результаті зменшується етнокультурне розмаїття та уніфікуються самі природно-антропогенні ландшафти ГО, різко знижується їх природне розмаїття. Антропогенні навантаження вже призвели і до значних втрат видового генофонду біоти, особливо фауни Землі.