Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин
ответ:
одной из важнейших проблем за всю существования человечества является проблема предотвращения военных катастроф и конфликтов. сформированные сегодня военно-промышленные комплексы многих стран тратят огромные деньги на производство новых видов оружия. тот прогресс, который достигла военная сфера, способствует росту проблем и угрожает безопасности стран.
одной из проблем сегодняшнего дня, непосредственно влияющей на выживание человеческой цивилизации, является разоружение. под разоружением понимается система мер, направленная на прекращение гонки вооружений, сокращение, ограничение и ликвидацию оружия массового поражения людей. проблема разоружения далеко не однозначна, потому что связана с возможной гибелью цивилизации.
страны мира обеспечены ресурсами не однородно, какие-то регионы богаче и лучше снабжены ресурсами, какие-то меньше. Ресурсообеспеченность региона зависит от его местоположения, освоенности человеком. Исчерпаемых ресурсов осталось гораздо меньше в наиболее развитых странах. Ведь добыча ресурсов у них развита, а значит эти запасы быстрее истрачиваются.