Клімат Євразії надзвичайно різноманітний. На півночі він дуже холодний, на півдні -надзвичайно спекотний, на західних і східних околицях материка - переважно вологий, а в центральних районах - посушливий (мал. 146). Причиною такої неоднорідності клімату Євразії є нерівномірне надходження на її поверхню сонячної радіації, що пов’язано з розташуванням цього материка в усіх географічних поясах Північної півкулі.
Інша причина неоднорідності клімату материка - різні типи циркуляції повітряних мас, які притаманні Євразії. На більшій частині її території панує західне перенесення. Для тропічного поясу характерні пасати, а для крайнього сходу й півдня - мусони.
• Як і чому змінюються на материку температура повітря та кількість атмосферних опадів. Узимку, коли західне перенесення повітряних мас посилюється, потужні циклони з Атлантики панують майже над усією європейською частиною території Євразії. Завдяки цьому температура повітря в північних і південних областях мало відрізняється. Отже, зональний розподіл температур порушується, тому січневі ізотерми простягаються майже вздовж меридіанів.
Із просуванням від Атлантики на схід західне перенесення слабшає, дедалі більше холоднішає. Особливо охолоджується центральна частина материка, де середні температури становлять -24 °С, а морози часто досягають і -40 °С. Унаслідок цього тут утворюється область високого тиску — Азіатський максимум. Звідси континентальні помірні повітряні маси розтікаються в усіх напрямках. Особливо потужні повітряні потоки рухаються до Тихого й Індійського океанів, над якими в цей час уже сформувалися області зниженого атмосферного тиску. Так виникає сухий і холодний зимовий мусон.
Улітку західне перенесення повітряних мас дещо слабшає. Тому помітнішим стає зональний розподіл температур, про що свідчить переважно широтне простягання липневих ізотерм. Найвищі температури в Євразії встановлюються над розпеченою Індо-Гангською низовиною, що майже з усіх боків ізольована від океану гірськими бар’єрами. Тому тут формується область дуже низького тиску - Південноазіатський мінімум.
На відміну від більшої частини Азії, поверхня Тихого й Індійського океанів улітку охолоджена. Тому над океанами виникають області високого тиску. Звідси повітряні маси прямують до суходолу, утворюючи потужний вологий і теплий літній мусон.
Объяснение:
1)Атмосфера — воздушная оболочка Земли. Произошло от atmos — пар и sphaira — шар.
2)Воздух это газообразное вещество, составляющее атмосферу Земли. Состав
Азот — 78%
Кислород — 21%
Инертные газы — 0,94%
Углекислый газ — 0,03%
Пары воды и примеси — 0,03%
3)Тропосфера - это нижний, основной слой атмосферы. В тропосфере сильно развиты турбулентность и конвекция, возникают облака, развиваются циклоны и антициклоны.
Стратосфера - это слой атмосферы, располагающийся на высоте от 11 до 50 км. Эта область постоянной температуры называется стратопаузой и является границей между стратосферой и мезосферой.
Мезосфера - это слой атмосферы, начинается на высоте 50 км и простирается до 80—90 км. Температура с высотой понижается. Основным энергетическим процессом является лучистый теплообмен. Свечение атмосферы.
Термосфера - это верхний предел — около 800 км. Очень высокая температура. Под действием ультрафиолетовой и рентгеновской солнечной радиации и космического излучения происходит ионизация воздуха.
Экзосфера — это зона рассеяния, внешняя часть термосферы, расположенная выше 700 км. Газ в экзосфере сильно разрежен, и отсюда идёт утечка его частиц в межпланетное пространство.
Надеюсь
Биосфера ол жердің тіршілік қабаты