Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.
Объяснение:
Реки: Ертис, Урал
Озера: Балхаш, Каспий
Горы: Тянь-шань,
Равнины: Северная казахская, Прикаспийская
Города: Алтай, Семей
Области: Западно-Казахстанская, Мангыстауская
Объяснение: