Сходства : климат обоих областей в целом схож : это резко континентальный климат умеренного пояса. Для него характерно жаркое лето и холодная морозная зима с преобладанием малооблачной погоды в течение года. Средняя годовая температура в обоих районах почти одинакова, если не брать в расчет горные участки Восточно-Казахстанской области. Количество осадков не сильно различается, если брать в расчет только равнинную территорию. Различия : климат Восточно-Казахстанской области еще более континентальный. Надо заметить, что из-за разного рельефа Восточно-Казахстанской области средняя годовая температура в разных пунктах отличается : чем выше расположен пункт над уровнем моря, тем ниже в нем температура. Например, в Семипалатинске она выше, чем в Усть-Каменногорске. Воздушные массы : для Акмолинской области зимой характерно преобладие южных ветров, летом северных, для Восточно-Казахстанской - зимой восточных, летом севрных. Стоит заметить, что эти ветры приносят внутриконтинентальные сухие воздушые массы, морской влажный воздух доходит до обеих районов нечасто. Снежный покров : для Акмолинской области его максимальная высота за зиму обычно 20-25 см, для Восточно-Казахстанской - чуть-чуть ниже( на равнинах, в горах, естественно, много снега). Она достигается в феврале. Осадки : не сильно различаются в среднем для равнинных мест. Для Акмолинской области - 300-400 мм в год. В Восточно-Казахстанской здесь контрасты : на равнине кол-во осадков составляет 300-400 мм в год, а при подъеме в горы оно постепенно повышается до 900 мм.
Напрямок, характер і здатність річок виробляти собі долину залежать перш за все від рельєфу. Напрямок течії річки визначається загальним нахилом поверхні, якою вона тече. Так, територія, якою протікає Дніпро, нахилена на південь, тому й річка тече на південь.Чим більший похил поверхні, тим сильніше річка її руйнує, тим глибшою буде річкова долина. Гірські річки течуть в горах, де місцевість має великий похил поверхні. Тому вони мають велику швидкість і бурхливу течію. Такий характер течії обумовлює утворення глибоких і вузьких річкових долин. Сотні тисяч років йдуть на те, щоб річка прорізала в горах долину. Рівнинні річки течуть рівнинами. Рівнини мають незначний похил поверхні. Тому швидкість течії рівнинних річок невелика – близько 1 м/с. Вони течуть повільно та спокійно. Не маючи сили, достатньої для того, щоб прокласти собі прямий шлях, рівнинна річка обходить перепони і виробляє широку, але неглибоку долину, дном якої звивається її русло. Так, Дніпро нижче Києва змушений огинати виступ Придніпровської височини. Тому він відхиляється на південний схід і лише після Дніпропетровська знову повертає на південь. Рівнинними річками є також Волга, Амазонка та ін.В природі багато річок, що починаються в горах і мають характер гірських. Але потім вони виходять на рівнину і стають рівнинними. Такими є, наприклад Дунай, Янцзи.
вариант 2
Объяснение:
подходит под описание