Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Подробнее - на -
Своеобразие положения Австралии заключается в том, что это небольшой изолированный континент, не связанный с другими континентами и со всех сторон окруженный водой, из-за чего только там сохранились многие древние и реликтовые виды растений и животных. Климат в Австралии на большей её части жаркий и сухой, значительная ее часть занята пустынями. Речная сеть здесь очень неразвита, непересыхающие реки крайне немногочисленны, большинство рек здесь сезонные, то наполняющиеся водой, то иссыхающие. Растительный и животный мир Австралии не имеет аналогов среди других континентов; по причине изолированности этого континента, только здесь встречаются такие виды животных, как сумчатые, однопроходные, которые вымерли в других местах Земли.
а) неверно, Австралия самый сухой и пустынный материк, но не самый жаркий, в Африке жарче;
б) неверно, вся Австралия целиком лежит в Южном полушарии
в) неверно, Австралия откололась от Гондваны;
г) верно, Муррей с Дарлингом;
д) верно. Австралия не привлекала переселенцев, она поначалу заселялась каторжниками и ссыльными со всех земель Британской империи.
Найвідомішим і найдавнішим картографічним зображенням є «Межиріч-карта», знайдена під час археологічних розкопок у Канівському районі Черкаської області.
Порушення геометричних розмірів і форм ділянок земної поверхні, розміщених на них об'єктів при їхньому зображенні на площині називають картографічними спотвореннями. Розрізняють чотири види спотворень: довжин ліній, кутів, форм та площ.