Географі́чна оболо́нка— верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери[1].
Чітких меж географічна оболонка не має. Верхня межа її проходить на висоті 25—30 км над поверхнею Землі, нижня — під океанами на 5—10 км нижче від їхнього дна. Потужність географічної оболонки сягає 60—70 км[1]. Та частина географічної оболонки, в якій виникла й розвивається людська спільнота, називається географічним середовищем[1].
Характерна особливість географічної оболонки — наявність речовини в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. Основні види енергії, що зумовлюють розвиток географічної оболонки, надходять від Сонця (екзогенні) та пов'язані з внутрішньою будовою Землі (ендогенні).
1) Население Центральной Америки происходит от коренных жителей — индейцев, а также от европейцев и привезённых ими африканских рабов.
2)Основные расово-этнические группы Малых Антильских островов:
1. Эмигранты из Европы
2. Коренное население
3. Чернокожие
3)В большинстве Андских островов преобладают индейцы
1. Эквадорцы
2. Кечуа
3. Лесные индейцы (исключение народ чибча)
4. Испаноязычные эквадорцы
4) Этнические группы Аргентины:
1. Криольские аргентинцы
2. Европейские аргентинцы
3. Арабские аргентинцы
4. Родные аргентинцы (преобладающий этнический компонент)
5. Афро-аргентинцы
6. Азиатские аргентинцы