Субтро́піки (український термін - підзворотниковий пояс[1][2]) — перехідний від тропічного до помірного кліматичний пояс Землі. Субтропіки розташовані приблизно між 25° і 45° у північній і південній півкулі. У цих регіонах, як правило гаються тропічне літо і нетропічна зима. Субтропіки часто ділять на аридні (середземноморський клімат), вологі та напіввологі. Поширене визначення називає клімат субтропічним, якщо середньорічна температура становить більш ніж 20 °C, а середня температура найхолоднішого місяця (січня або липня залежно від півкулі) знаходиться нижче за цю відмітку, але перевищує 0 °C. У субтропіках збереглися релікти раннього кайнофіту (середній Крейдяний період).
У субтропічних поясах північної та південної півкуль, що лежать на межі тропічних та помірних кліматичних поясів, влітку поширюються тропічні повітряні маси, взимку ж помірні приносять атмосферні опади (500 мм). Літо спекотне від +30° до +50°С, посушливе; зима доволі прохолодна з частими дощами, снігопадами, але стійкого снігового покриву не утворюється. У глибинах континентів зима посушлива (до 120 мм) з морозами до —20°С, літо жарке (до +50°С).
Альпийско-Гималайский – располагается с южной стороны и простирается от Атлантического до Тихого океана.
Тихоокеанский – тянется с севера на юг, захватывая восточную часть Азии.
Формирование гор в Евразии происходило в разные периоды: именно поэтому они разительно отличаются между собой по высоте и формам. Условно их делят на:
Молодые горы – отличаются большой высотой, наличием острых пик и крутых склонов. Преобладающие высоты в Евразии: Альпы, Пиренеи, Кавказ, Гималаи, Тибетское нагорье.
Старые горы – характеризуются невысокими вершинами и покатыми склонами, которые продолжают разрушаться под действием ветра и воды. К древним горам Евразии относятся Саяны, Тянь-Шань, Памир, Алтай, Уральские горы, Каракорум.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/geografiya/gory-evrazii-samye-vysokie-i-nizkie-nazvaniya.html#ixzz5XgHc7cYx