Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Для определения нарушения широтной зональности распределения солнечной радиации в пунктах Костанае, Алматы, Бетпакдале и Шымкенте, нам необходимо сравнить продолжительность годового солнечного сияния в этих местах.
Исходя из данных, самая высокая продолжительность годового солнечного сияния наблюдается в Бетпакдале, где она составляет 2936 часов. Следом идет Шымкент с 2892 часами солнечного сияния. В Костанае продолжительность солнечного сияния составляет 2058 часов, а в Алматы – 2043 часа.
При сравнении продолжительности солнечного сияния в этих пунктах, мы видим, что Костанай и Алматы имеют более низкую продолжительность, чем Бетпакдала и Шымкент. Такое распределение продолжительности солнечного сияния на территории Казахстана не соответствует широтной зональности.
Одной из причин нарушения широтной зональности распределения солнечной радиации может быть преобладание влияния горных систем или других природных условий. Например, Бетпакдале и Шымкент находятся в районе горных массивов, что может способствовать образованию благоприятных условий для сохранения солнечной радиации на больший промежуток времени.
Костанай и Алматы, вероятно, находятся в более северных и ближе к северному полюсу широтах, где облака, обеспечивающие более долгое время освещения, могут быть часто присутствующими. Также, факторами могут являться климатические особенности, геологические особенности рельефа и другие факторы.
Таким образом, на основе продолжительности годового солнечного сияния в пунктах Костанай, Алматы, Бетпакдале и Шымкент мы можем сделать вывод, что в Костанае и Алматы нарушается широтная зональность распределения солнечной радиации из-за различных природных и климатических факторов.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Объяснение: