Для розвитку металургійного виробництва наша країна має доволі сприятливі умови:
1) великі запаси мінеральної сировини та палива (Надра України містять запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, нерудної металургійної сировини)
2) розташування їхніх родовищ на незначних відстанях одне від одного;
3) розвинену мережу шляхів сполучення між родовищами;
4) наявні поряд із мінерально-сировинною базою великі запаси води р. Дніпро та водосховища;
5) розвиток виробництв – споживачів металомісткої продукції;
6) велику кількість вторинної сировини (брухту);
7) кваліфікованих працівників.
Основними чинниками розміщення підприємства чорної металургії в Україні є:
- сировинний (максимальне наближення до джерел сировини, так як чорна металургія України за сучасної технології і відсталого, спрацьованого обладнання — дуже матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в господарстві країни)
- паливний (максимальне наближення до джерел сировини палива)
У країні склалося три райони концентрації підприємств чорної металургiї:
• Придніпровський район сформувався на базі використання власних залізних руд Криворізького басейну, Кременчуцького і Білозерського районів, марганцевих руд Hікопольського родовища, нерудної сировини Дніпро- петровської області та привізного палива і вогнетривів з Донбасу.
- Там виникли такі металургійні вузли: Криворізький (низка залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів і найбільший в Україні металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Pіг»), Дніпровський (центри — Дніпро, Кам'янське, Новомосковськ), Запорізький, Нікопольський (Нікополь, Марганець), Кременчуцький.
• Донецький район виник біля родовищ коксівного вугілля на власній нерудній металургійній сировині та привезених із Придніпров'я збагачених залізних і марганцевих рудах.
- У цьому районі сформувалися металургійні вузли:
Донецько-Макіївський, Алчевський, Єнакієвський, металургійні центри Краматорськ, Харцизьк, Луганськ. Однак тепер, у зв'язку з подіями в Донецькій i Луганській областях, майже всі металургійні вузли і центри, крім Краматорська, опинилися на непідконтрольній українській владі території або в зоні воєнних дій. Це вплинуло на загальні обсяги металургійного виробництва та експорту України.
• Приазовський район використовував бідні залізні руди Керченського баcейну (у 1990-х роках видобуток припинено) і багаті – Криворізького басейну та Білозерського району, марганцеві руди Hiкопольського родовища, кокс, вапняк і вогнетривкі глини з Донбасу. У районі працюють два потужні металургійні комбінати і трубний завод у Маріуполі. Припортове розташування підприємств сприяє їхній активній участі в експортно-імпортних операціях України
Кольорова металургія:
На відміну від чорної в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:
а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;
б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини;
в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники. Кольорова металургія використовує руди металів, які містять у своєму складі в багато разів менше корисного компоненту, ніж залізна руда. Крім того, на виплавку однієї тонни магнію потрібно до 22 тис. кіловат-годин електроенергії. Тому ця галузь — енергомістке виробництво.
Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники:
- сировинний
- енергетичний.
З самого початку історії людства прагнення кращого життя було потужною рушійною силою для освоєння нових територій, асиміляції різних культур і народностей, заселення всього земної кулі. Вимагаючи прояви мужності, перевіряючи готовність приймаючих територій до інтеграції людських потоків, міграція не тільки відображала потреби суспільства та ступінь його задоволення станом світового устрою, але й виявляла основні недоліки системи світового устрою.
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не. дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку
Роза ветров!
Объяснение:
Как нарисовать:
*Для начала рисуем/чертим пересечение осей горизонта;
*На каждой оси ставим метки (количество дней/(или другое время) , в течении которых был зафиксирован ветер кого-то направления).
* Последние отметки на каждой линии стороны света соединяем между собой (проводим линии, соединяем) ;
* Показываем дни со штилем и прикладываем календарь наблюдений.
В итоге должна получиться роза ветров!
Надеюсь