Відповідь:
Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5 %), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб, Тому вони мають низьку родючість.
Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході й Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах за умов достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний — 3 %, їх природна родючість відносно невисока, але достатня для вирощування багатьох сільськогосподарських культур.
Чорноземні ґрунти сформувалися в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (до 9 %) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність — від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 60 % території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п'ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу — чорноземи опідзолені і чорноземи типові, у північній смузі степу — чорноземи звичайні, у середній смузі степу — чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території.
На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу — 3 %, але досить потужний гумусовий горизонт — до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження.
Крім основних зональних типів ґрунтів на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні ґрунти й торфово-болотні, а в долинах річок — лучні й Лучно-болотні.
У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці — малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним умістом солей. У південних степах утворилися солончаки — неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщі. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на Солоді, в яких засолений шар зникає, зате з'являються глейові горизонти.
Пояснення:
Мертве (або Журавлине) озеро
Мертве (або Журавлине) озеро розміщене високо в Сколівських Бескидах на Львівщині. Озеро є дещо таємничим, і начитавшись містичних історій, їхати туди не варто.
Потрапивши до озера, ви побачите неправильну овальну форму, темну, як ніч, але прозору воду і бульбашки, які постійно піднімаються до поверхні.
“Мертвим” його називають тому, що вода там насичена сірководнем і вищі живі організми там не живуть. Про те, як утворилося озеро, ніхто точно не знає, як, власне, і про його точну глибину.
-Шелехівське озеро-
Водойму вважають найдавнішим озером України. Також її називають гідрологічною пам’яткою природи.
Озеро утворилося на території сучасної Сумщини у часи льодовикового періоду і таке давнє, як озера Байкал, Ладозьке і Вікторія. Його поява стала результатом зсуву плит, які загородили прохід талим водам льодовика. Так і з’явилася чаша площею в 7 га.
Від льодовикового періоду в озера залишилась одна примітна особливість – вода там завжди прохолодна і чиста.
Біле озеро-
Це озеро називають найпрозорішим в Україні. Знайти його можна на Рівненщині.
Також його кличуть озером молодості. Тут найвищий вміст гліцерину в воді – 6.37 мг/л, а вода м’яка навіть на дотик.
Синевир-
Синевир є найбільшим озером Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 метрів. Навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера.
Довкола озера можна побачити надзвичайною мальовничі та величні краєвиди. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, віком 140-160 років, спадають прямо над водою.
Объяснение: