1) В Італії 20 регіонів і всі дуже різні. У кожному регіоні свій діалект. Мешканці сусідніх регіонів можуть не розуміти один одного. Та італійська, яка вважається зараз офіційною, – насправді флорентійський діалект. Загальною вона стала після написання Данте «Божественної комедії».
2) Якщо просити в барі кави англійською, вона може коштувати в 2 рази дорожче. Так само ви доплачуєте за сервіс, тож якщо вас запитують – вам каву з собою чи тут – це для того, щоб підрахувати ціну.
3) Основні напої італійців – вода або вино. Якщо ви потрапите в гості до пересічного італійця, то, швидше за все, ні чаю, ні соку в нього не поп’єте. Бо там їх просто нема. Ба більше, вони там на стількі рідкісні, що навіть в кав’ярнях, якщо будуть в наявності, можуть коштувати значно дорожче за каву.
4) Найкращі ресторани часто не мають вивісок. Потрапити туди можна тільки за рекомендацією. Буває, італійці створюють ресторани “для своїх” і потрапити туди туристу якраз найцікавіше.
5) “Італійський страйк” не міф – часто це засіб розваги на роботі. Місцеві жителі кажуть, що транспортники у Римі страйкують як мінімум двічі на місяць.
Имея вытянутую форму с меридиональным направлением, региону свойственна смена климата. Количество осадков сокращается в направлении на юг. На Поволжье сформировались такие природные зоны: смешанных лесов, полупустыни, степь, лесостепь. Климатические условия перечисленных зон диктуют внешний образ природы. Полупустыни со скудным количеством осадков и суховеями не располагают к буйному развития растительности. Совсем другое дело зона смешанных лесов, лесостепь - богатый и растительный, и животный мир.