Паливно-енергетична промисловість країни раніше спиралася на кам’яне вугілля, а тепер орієнтується на імпортну нафту. На території Німеччини багато нафто – й газопроводів. Виробництво електроенергії здійснюється на ТЕС і АЕС, причому основу електроенергетики складають ТЕС. На частку АЕС припадає 11% виробленої електроенергії.
Понад 80% кам'яного вугілля, на яке припадає 33% енергобалансу країни, видобувається в Рурському басейні, 10% - у Саарському, незначна частина - у Аженському басейні. Німеччина має великі поклади (понад 60 млрд. т.) бурого вугілля в районі Кельна. Власний видобуток нафти незначною мірою забезпечує потреби країни. Найбільші центри нафтопереробки - Кельн, Карлсруе, Інгольштадт, Гамбург.
Німеччина є п'ятим за величиною в світі споживачем енергії. У 2002 році Німеччина була найбільшим у Європі споживачем електрики (512,9 терават-годин). Урядова політика спрямована на збереження невідновлюваних джерел і використання енергії з поновлюваних джерел, таких як сонячна енергія, енергія вітру, біомаса, гідроенергетика і геотермальна енергія. Також розвиваються енергозберігаючі технології. Уряд Німеччини планує, що до 2050 року половина потреби в електроенергії буде покриватися за рахунок енергії з поновлюваних джерел. У 2000 році уряд і німецька атомна промисловість оголосили про виведення з експлуатації всіх атомних електростанцій до 2021 року. Проте у 2010 році уряд відмовився від планів попереднього кабінету і вирішив продовжити роботу АЕС до 2030-х років
Чорна металургія базується в основному на власній, а також імпортній сировині. Металургійне виробництво зосереджено переважно в Рурі. 30 % його
продукції йде на експорт. У Рурському басейні – головному районі чорної металургії – виплавляється понад 4/5 металу. Решту металу виробляють на заводах Саарського басейну. Заводи повного циклу є в Нижній Саксонії, Баварії (Зальцбах) і Бремені.
Кольорова металургія майже повністю споживає довізні руди, а також працює на вітчизняному та імпортному ломі кольорових металів. З галузей кольорової металургії виділяється за своїм значенням алюмінієва. Алюмінієві заводи розміщені коло теплових електростанцій у Рурі біля Кельна, в Ессені, Ферді, Норді, Гамбурзі та Штаде. Виплавка чорнової міді зосереджена в Гамбурзі та Рурі. Центри виробництва рафінованої міді - Гамбург, Люнен, Дуйсбург, Любек.
Машинобудування країни займає перше місце за кількістю зайнятих та часткою в експорті продукції (50 %). Підприємства машинобудування та металообробки є практично у всіх районах ФРН. Райони багатогалузевого машинобудування: Нижньорейнсько-Рурський, Штутгартський, Рейнсько-Иайнський. Найбільші центри машинобудування - Берлін, Мюнхен, Нюрнберг, Франкфурт, Кельн, Гамбург, Кіль, Бремен, Лейпциг, Дрезден, Магдебург. Розвинуте як важке металомістке машинобудування, так і наукомістке, що базується на наукових досягненнях. Особливо великого розвитку набула автомобільна промисловість. Всесвітньо відомі марки “Фольксваген” та “Мерседес” виробляються саме у ФРН.
За виробництвом автомобілів Німеччина займає перше місце в Європі. Число зайнятих у галузі складає понад 700 тис.осіб. В авіаційно-космічній промисловості Німеччини працює понад півтора сотень фірм, які виробляють весь спектр виробів і матеріалів, необхідних для створення сучасних літальних апаратів. Високий рівень розробок визначив провідну роль Німеччини у програмі створення винищувача генерації "4+" EF2000 "Тайфун", і розробці бойового гелікоптера "Тигр", а також її участь у космічних дослідженнях і створенні надсучасних зразків авіоніки. В цивільній авіапромисловості Німеччина також займає провідне місце, створюючи різноманітні типи повітряних суден - від легких гелікоптерів до дальномагістральних аеробусів.
Объяснение:
развитые страны: США, Франция, Япония, Германия, Великобританя, Канада, Италия.
Экономически развитые страны Европы: Норвегия, Швеция, Швейцария, Бельгия, Австрия, Дания.