Це питання вже було. Користуйтесь пошуком.
1. Законодавчо, на державному рівні, дуже слабко забезпечена охорона природно-заповідного фонду.
2. Корупція у владі. У результаті чого видаються дозволи на винищення флори і фауни, задля отримання фінансової вигоди.
3.Бездіяльність правоохоронних органів щодо дрібних порушників, як приклад - продаж червонокнижних квітів.
4. Корупція правоохоронних органів відносно більш серйозних порушень. Як приклад - бракон'єрство і відсутність запровадження кримінальних проваджень порушників.
5. Безвідповідальне і байдуже ставлення громадян до природно-заповідних фондів, що призводить до стихійних сміттєзвалищ, винищення рослин та тварин заради поживи, або розорювання під ріллю.
Отже в сукупності можна сказати, що кожен з нас несе відповідальність за винищення природно-заповідного фонду України. Але найперше, що потрібно, то це на рівні Держави вирішити питання захисту фондів та більш жорстку систему штрафів та покарань для порушників.
ответ: Науково-технічний прогрес: поява різноманітних видів транспорту корінним чином змінює всю систему соціально-економічних відносин, переносить її на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносин. Тому не можна заперечувати, що транспорт є одним із головних чинників посилення глобалізації.
Розвиток транспорту сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, дозволяє перерозподілити товари, забезпечує зв'язки між державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв'язки щодо постачання сировини і продукції.
Якщо підходити до питання об'єктивно, беззаперечно не можна виділити і негативні наслідки глобалізації. Тому що, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.
1.Евразия - самый крупный материк Земли. С учётом островов она располагается во всех полушариях планеты, хотя преимущественно относится к северному и к восточному. Материк Евразия пересечен экватором на юге - материк лежит к северу от экватора в северном полушарии, заходит на север далеко за Полярный круг, простирается в Южное полушарие.
2.
Крайние точки материка Евразия:
• крайняя северная островная точка – мыс Флигели, 81°51` с. ш.;
• крайняя северная материковая точка – мыс Челюскин, 77°43` с. ш.;
• крайняя восточная островная точка – остров Ратманова, 169°0` з. д.;
• крайняя восточная материковая точка – мыс Дежнёва, 169°40` з. д.;
• крайняя южная островная точка – Южный остров, 12°4` ю. ш.;
• крайняя южная материковая точка – мыс Пиай, 1°16` с. ш.;
• крайняя западная островная точка – скала Моншик, 31°16` з. д.;
• крайняя западная материковая точка – мыс Рока, 9°30` з. д.
3.Материк омывает огромное количество морей и заливов, в океан вдаётся множество крупных и мелких полуостровов. Материк Евразия — величайший массив суши на Земле
Его омывают воды всех четырех океанов — Северного Ледовитого, Атлантического, Тихого и Индийского.
на юге — Индийским, на севере — Северным Ледовитым, на западе — Атлантическим, на востоке — Тихим.
5.Амударья, Амур, Ангара, Волга, Ганг, Десна, Днепр, Дон, Дунай, Енисей, Лена, Обь, Черное море.
6.Самая высокая точка Евразии и Земли- гора Джомолунгма(она же Эверест) ,высота 8848 метров.
Самая низкая точка Евразии- ПРИКАСПИЙСКАЯ НИЗМЕННОСТЬ
-132 МЕТРА.
Все что смогла. Надеюсь