ответ:Каждый из нас хочет получить от жизни лучшее — лучшие контракты, лучшие приобретения, лучшие отношения. Для этого нужно располагать информацией, которая откроет вам путь, ведущий к цели. Но в большинстве случаев необходимые сведения конфиденциальны, и доступ к ним имеет лишь нескольких человек.
Первый шаг к тому, чтобы взять от жизни максимум — определить, кто владеет или вероятнее всего может владеть нужными вам сведениями. Второй шаг — добыть эти сведения, причем сделать это так, чтобы тот, кто ими располагает, не догадался о ваших намерениях. И заключительный шаг — использовать полученные сведения в своих интересах. Такой процесс называется извлечение информации. Это искусство направить разговор таким образом, чтобы добыть необходимые вам секретные данные и с их получить максимальную выгоду.
Фізико-географічне положення
Україна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.
Україна розташована в основному на південному заході Східноєвропейської рівнини, в Центрально-Східній Європі. Лише невелику частину її території (5%) займають Карпатські і Кримські гори — складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи. Територія України лежить у помірному кліматичному поясі Північної півкулі. Тільки Південний берег Криму – у субтропічному поясі. В її межах чітко (як ні в жодній іншій країні Європи) простежуються три фізико-географічні зони — лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах — висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками).
Україна — найбільша держава Європи. Її площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.
Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.
Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.
Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.
Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.
Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.
Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.
В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл.
Територія нашої держави розташована приблизно на широті Франції, північної частини Сполучених Штатів Америки і південних районів Канади, тому має подібні з цими країнами природні умови. Для України характерні великі запаси, вдале поєднання і територіально компактне залягання покладів багатьох цінних корисних копалин.
Україна має переважно рівнинний рельєф, порівняно теплий помірно континентальний клімат, родючі чорноземні ґрунти. Гори — Карпати і Кримські — невисокі і не перешкоджають здійсненню господарських зв'язків. Частина річок судноплавна. Усе це сприяло її давньому компактному заселенню, великому господарському, зокрема землеробському, освоєнню земель. На заході і півночі є значні ресурси поверхневих і підземних вод, у тому числі мінеральних. Великі можливості для розвитку санаторно-курортного господарства і туризму.
Объяснение:
пойдет
1)Наука обязана гению Дмитрию Ивановичу Менделееву
периодической системой химических элементов, технологии –
изобретением бездымного пороха и промышленного фракционного
разделения нефти. А еще знаменитый ученый разработал план
развития Донецкого угольного бассейна.
Дмитрий Иванович был
командирован на Донбасс для
решения важной государственной
задачи – изучения возможностей
для существенного повышения
угледобычи. Подъём металлургии
на Юге России и развитие
железнодорожной сети требовали
всё больше и больше угля, а
богатый урожай 1887 года выявил
прямо-таки катастрофический его
дефицит: перевозка зерна
застопорилась. Дошло до того, что многие предприятия были
вынуждены закупать дорогой английский уголь притом, что, по
выражению Менделеева, «один Донецкий бассейн в состоянии отопить
углем, оковать железом, засыпать содою всю Западную Европу».
Правительство и промышленники колебались в отношении перспектив
Донбасса, посматривая на бурно развивавшиеся Бакинские
нефтепромыслы.
Дмитрий Иванович доказал великую будущность Донецкого
угольного бассейна. Ещё в 1882 году на Промышленном съезде в
Москве Менделеев выступил с убедительной речью о необходимости
стратегического планирования развития отечественной металлургии,
опору которой он видел в подъёме Донецкого бассейна. Зимой–летом
1888 года он трижды побывал в Донбассе.
2)Ученые обнаружили шахту в
Донецке, возраст которой более
шести тысяч лет!
Известно, что важнейшей
рудой, из которой добывают медь,
является медный колчедан. Совсем
недавно археологи обнаружили у
села Килиново, что расположено
вблизи города Артемовска,
древнейшую шахту Донбасса. Ее
вертикальный ствол уходит на
глубину почти пять метров. В шахте оказался древесный уголь. Ученые
полагают, что древние горняки для извлечения медной руды разводили
в стволе огонь, и, когда порода раскалялась, ее поливали водой.
Растрескиваясь, она распадалась на куски, и ее легче было дробить
костяными кирками. Кирки из ребер крупных животных были найдены
учеными неподалеку от шахты. Руду поднимали в корзинах наверх, и
потом из нее выплавляли медь. Люди изготавливали из меди
многочисленные изделия: ножи, топоры, зеркала, а также наконечники
для стрел и копий, мечи, кинжалы и посуду. Археологи предполагают,
что обнаруженной древней шахте не менее шести тысяч лет.