М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
dima3693
dima3693
31.08.2022 20:31 •  География

Складіть кластер про природні зони Південної Америки Природні зони : вологі екваторіальні, ліси
субтропічні степи,
савани та рідколісся​

👇
Ответ:
khairullina05
khairullina05
31.08.2022

ответ:По обидві сторони від екватора в Південній Америці лежить зона вологих екваторіальних лісів (сельвасів). Фауна лісів вражає різноманітністю. Рослини досягають тут разючої висоти. Тут ростуть сейби (висотою 80 м), різні пальми. У середньому ярусі ростуть невеликі дерева, пальми, деревоподібні папороті, каучуконосні дерева (гевея), шоколадне дерево (какао), динне, червоне. Стовбури дерев обвивають ліани. Тут переважають червоно-жовті фералітні ґрунти. У трав'яному покриві багато папоротей, у заводях росте гігантське латаття — вікторія-регія.

Тварини в Амазонії набагато крупніші за своїх родичів, що живуть у більш помірному кліматі. Багато амазонських жуків і метеликів досягають гігантських розмірів. Вертикальний розподіл мешканців у ярусах тропічного лісу обумовлений освітленістю. Багато тварин проводять усе своє життя на деревах, наприклад, численні й різноманітні чіпкохвості мавпи, повільні лінивці. В амазонських лісах живуть ягуар, пума, мурахоїд, капібара — найбільший гризун у світі, білки, пацюки, миші, дикобрази, деревні жаби; папуги ара, колібрі, дятли, тукани; незліченні водяні птахи — качки, чаплі, ібіси, деревні качки; хижі птахи — грифи, орли, яструби, а також кажани, серед яких є кровопивці, та незліченні види мурах.

Савани і рідколісся

На південь і північ від зони вологих екваторіальних і перемінно-вологих лісів розташована зона саван і тропічних рідколісь (льянос). Тут на червоних фералітних ґрунтах, серед високих трав ростуть пальми, акації, кактуси, а на берегах річок — галерейні ліси. У саванах Бразильського плоскогір'я (кампос) деревна рослинність бідніша.

На північному сході Бразильського плоскогір'я клімат більш посушливий. Найбільш розповсюджений тип рослинності — тропічне криволісся. На червоно-бурих ґрунтах тут ростуть кактуси і дерева з бочковидним стовбуром. Фауна цього району не дуже багата. Тут живуть різноманітні сумчасті, досить велика група гризунів, водяться скунс, броненосці. Копитних мало — тут водяться лише невеликі дикі свині-пекарі, дрібні олені. З хижаків, крім ягуара, зустрічається пума. Випадково завезені до північно-східної Бразилії малярійні комарі швидко акліматизувалися і спричинили загибель від малярії десятків тисяч людей.

Південно-східні схили Бразильського плоскогір'я, звернені до океану, одержують рясні опади майже цілий рік. Це область тропічного вологого клімату. Один із найцікавіших лісових масивів Бразилії — араукарієвий ліс — росте на великому плато на півдні. Велика частина південного сходу Бразильського плоскогір'я зайнята плантаціями різних культурних рослин.

Степи і напівпустелі

Степи. На південь кількість опадів зменшується і савани поступово переходять у пампу — зону субтропічних степів. Літо у східній пампі жарке. Взимку холодні вітри викликають різке зниження температури. Червонясто-чорні ґрунти дуже родючі. Тут ростуть різні злаки, що утворюють густі великі дерновини (пампасова трава, бородань, тонконіг і ін.). У напрямку до заходу і півдня зі зменшенням опадів пампа переходить у сухі степи з біднішою рослинністю.

Тут живуть пампасовий олень, гуанако, страус нанду, багато різних гризунів, а на берегах річок і озер водиться нутрія. Майже всі землі розорані, і тому природна рослинність у пампі мало збереглася. Сухі степи використовують під пасовища.

Напівпустелі. Південна звужена частина називається Патагонією. Через малу кількість опадів тут поширена напівпустельна рослинність: рідкі трави і низькорослі кактуси, ділянки колючих чагарників на сіроземах і бурих напівпустельних ґрунтах. Зона освоєна слабко, тварини тут збереглися краще, ніж у степу: водяться пума, лама гуанако, зустрічається страус нанду.

Берегові пустелі. Уздовж Тихоокеанського узбережжя між простягнулася смуга пустель. Під впливом холодної Перуанської течії повітря охолоджується швидше, ніж на більшій висоті. У результаті утворюється шар хмар, що заважає прогріванню приземних шарів атмосфери. Температура повітря вище шару хмар перевищує +24°, а на рівні моря коливається у межах +13… +16 °С. Там ніколи не буває дощів, крім окремих випадків. Відбувається конденсація туману, що висить у повітрі (гаруа). Ця незвичайно суха зона позбавлена сонячного світла протягом півроку. З рослинності на пісках зустрічаються рідкі піщанки і кактуси, фінікова пальма. Фауна дуже бідна: нечисленні скорпіони, ящірки.

Объяснение:

4,4(67 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
мурка92
мурка92
31.08.2022

К стихийным явлениям природы связанным с атмосферой можно отнести смерчи, ураганы, штормы, ливни, грады.

Причинами их возникновения являются циклоны. Ливни, грозы и грады может принести холодный атмосферный фронт.

Атмосферные явления предупредить и предотвратить невозможно, человек может лишь предупредить о примерном времени наступления атмосферного явления и предпринять меры защиты от его воздействия, В каждой территории специалистами МЧС разработаны подробные инструкции и правила для поведения в чрезвычайной природной ситуации.

Объяснение:

4,7(95 оценок)
Ответ:
ulyanahoroshina
ulyanahoroshina
31.08.2022

Внутренняя миграция населения в России — территориальная подвижность граждан России в пределах России, обусловленная, как правило, влиянием разнообразных факторов — социально-экономических, военно-политических, религиозных, природных, экологических; особенностями исторического и хозяйственного развития отдельных регионов страны[1]. От внешней миграции внутренняя отличается целым рядом особенностей: внутрироссийские потоки сохраняют большую степень сезонности: традиционно больше всего перемещений внутри России происходит в осенние месяцы (сентябрь—октябрь), минимальными объемами внутренних перемещений характеризуется май[2]. После резкого сокращения в годы после распада СССР ежегодный валовый внутрироссийский миграционный поток стабилизировался на отметке около 4 млн человек[3]. Внутрироссийская миграция традиционно делится пополам на два почти равнозначных потока: внутрирегиональную и межрегиональную. В отличие от внешних мигрантов, пополняющих население практически всех регионов России положительным миграционным сальдо, внутренние мигранты, подавляющее большинство которых это граждане России, гораздо более избирательны. В начале XXI века за счет миграционного обмена с другими регионами России лишь 15 регионов имеют положительный миграционный баланс внутри России, и лишь около 7−8 из них являются по-настоящему привлекательными для жителей всех остальных регионов[4]. К этим регионам по абсолютным величинам традиционно относятся в первую очередь обе столицы, пристоличные области (включая с 2012 года ставшую пристоличной также и Калужскую), Краснодарский край, Калининградская область, а также республика Татарстан. Белгородская область резко увеличила свою привлекательность в постсоветский период, хотя в советское время не выделялась на общем фоне регионов Черноземья. После их включения в состав Российской Федерации в 2014 году, Севастополь и Республика Крым также вошли в число регионов, активно привлекающих внутренних мигрантов. При этом именно ГФЗ Севастополь является самым миграционно привлекательным городом страны, и в относительном измерении значительно опережает Москву.

4,7(3 оценок)
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ