Води суходолу. Води в Африці розподіляються вкрай нерівномірно. Відмінною особливістю є чималий басейн внутрішнього стоку (третина площі материка), більше третини континенту взагалі не має стоку. Кліматичні умови в екваторіальному та субекваторіальному кліматичних поясах створили умови для формування тут найгустішої річкової системи. Тут випадає чимало опадів, вони стікають у струмочки, які зливаються й утворюють річки.
Дуже мало річок у пустелях. Фактично постійні течії є лише у тих річок, які починаються у добре зволожених місцях за тисячі кілометрів від пустель, де, наприклад, Ніл, Оранжева, Нігер, Сенегал. У Сахарі в минулому клімат був більш вологим. Про де свідчить наявність сухих річищ, які отримали в Африці назву «ваді». Лише інколи під час рідкісних дощів вони заповнюються водою.
Річки Африки живляться переважно дощовими водами. Тому цілоріч повноводні вони лише в екваторіальному поясі. В субекваторіальному поясі річки під час дощового сезону переповнюються водою, а в сухий сезон різко зменшують свою водність, а іноді перетворюються на ланцюжок озер чи пересихають зовсім. В областях із середземноморським субтропічним кліматом річки виходять із берегів теплої дощової зими. Влітку, під впливом тропічних сухих повітряних мас, їх водність значно зменшується.
На фізичній карті Африки добре видно, що на характер річкової мережі материка впливає рельєф. Великі та повноводні річки, в тому числі Конго, Голубий Ніл і Замбезі витікають із гірських районів. Внаслідок перетину водою розломів земної кори на річках утворилися водоспади, а в місцях виходів кристалічних порід на поверхню — пороги. Більша частина вод річок Африки стікає в Атлантичний океан. Площа його басейну є найбільшою. Частина річок належить до басейну Індійського океану — Замбезі, Лімпопо.
До річок внутрішнього стоку належать річки Шарі, що починається на плато Дарфур і впадає в безстічне озеро Чад, Окаванго на півдні Африки й інші. Окаванго тече у напівпустельну западину Калахарі де, утворивши велику дельту, під час посушливого періоду висихає.
Ми знаємо, що дельта річки — це місце, де вона впадає в іншу річку або озеро, море чи океан. У випадку з Окаванго зовсім інша справа. Могутня річка завдовжки понад 1,5 тис. км губиться в пустелі Калахарі, розділившись на кілька могутніх рукавів.
Объяснение:
Объяснение:
Это связано с тектонической и вулканической активностью на материке в древности. Часть озёр расположена в бывшем жерле вулкана древнего, а большинство в тектонических прогибах или впадинах.
Самые большие озера в Африке Восточная часть
Озеро Виктория, на территории Танзании, Кении и Уганды. Расположено в тектоническом прогибе Восточно-Африканской платформы, на высоте 1134 м, второе по величине пресное озеро мира. Площадь 68 тыс. км², длина 320 км, наибольшая ширина 275 км, глубина 80 м. Является частью водохранилища Виктория. Есть множество островов. Открыто в 1858 г. английским путешественником Дж. Спиком. Названо в честь королевы Великобритании.
Озеро Кьога, в Уганде, площадь 2,6 тыс. км², глубина 3-5 м. Заросли тростника и папируса. Через Кьога протекает река Виктория-Нил.
Озеро Рудольф, бессточное солоноватое озеро в Кении. Расположено в тектонической впадине на высоте 375 м. Длина озера 265 км, ширина до 50 км, площадь 8,5 тыс. км². Средняя глубина 73 м. Максимальная — 120 м.