Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.
Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.
Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів у аграрних районах.
В рельефе дна Мирового океана выделяют:
шельф - затопленные прибрежные части материков до глубины 200 м;
материковый склон - наклонная поверхность дна глубиной 200-2000 м;
океаническое ложе - глубинная часть дна.
На океаническом ложе выделяют: подводные хребты (срединно-океанические, Ломоносова, Менделеева), глубоководные равнины и глубоководные желоба (Марианский, Филиппинский). Иногда вершины подводных хребтов выходят на поверхность воды, образуя острова или группы островов (Марианские, Японские острова). Подводные горы, достигшие поверхности океана, образуют острова. Наибольшие подводные горы образовались на границе литосферных плит. Они называются срединно-океаническими, хребтами, достигают 2000 м высотой и простираются на тысячи километров.