Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.
1 Развитие цивилизации привело к усилению загрязнения Мирового океана. Ситуация начала ухудшаться примерно с середины ХХ века, что было связано с развитием химической и нефтеперерабатывающей промышленности.
2. Усовершенствование технологий добычи и перевозки нефти.
Уменьшение концентрации углекислого газа в атмосфере.
Разработка и массовое использование экологического топлива.
Создание мусороперерабатывающих заводов в прибрежных зонах.
Поиск ресурсосберегающих технологий.
3. это почти тоже самый как и второй- они одинаковые
4. Нефть и нефтепродукты, сточные воды, химикаты, тяжелые металлы, радиоактивные отходы, ртуть и пластик — вот основные источники загрязнения Мирового океана.
5. Прости я на пятый не знаю
6. Атлантический океан (Саргассово море)
7. Самая грязная река в мире находится в Индонезии. Citarum
8. Моря и океаны играют решающую роль в сохранении среды, влияют на климат земного шара и обеспечивают баланс мировой гидрологической системы. Океаны и моря — главный поставщик кислорода, вырабатываемого фитопланктоном. ... Мировой океан не без основания называют «легкими земли».