М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Kuk1212
Kuk1212
26.01.2020 03:43 •  География

Краткое эссе об охране атмосферного воздуха (8 класс)​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
zhanbolat2007
zhanbolat2007
26.01.2020

1.Серед волокнистих культур (бавовник, льон, джут, кенаф) найпоширенішим є бавовник. Із нього виробляють багато видів тканин, вату, штучний фетр; із насіння - олію; відходи використовують в якості корму для тварин. Бавовник – культура тропічного та субтропічного кліматичних поясів. Найбільшими виробниками й експортерами бавовнику є Китай, Індія, США, Пакистан, Узбекистан, Австралія, Бразилія, Туреччина, країни Африки.

Льон-довгунець холодостійка культура. Його вирощують у країнах Європи та Китаї. В США, Канаді, Аргентині, Індії вирощують, переважно, олійні сорти льону (льон-кудряш).

Найпоширенішими олійними культурами є соя, соняшник, арахіс, ріпак, оливи, олійна кокосова пальма. Соя вирощується переважно в США, Китаї, Бразилії, Індонезії, арахіс – в Південній Азії, Західній Африці, Аргентині.

Цукристими культурами є цукрова тростина (на неї припадає 60% світового виробництва цукру) та цукрові буряки (40%). Головні експортери тростинного цукру – Бразилія, Мексика, Куба Ямайка, Австралія.

Цукрові буряки вирощують в країнах із досить високою агрокультурою (правильні сівозміни, високий рівень хімізації і механізації виробництва) і розвинутим тваринництвом, які забезпечують високу врожайність та використання відходів переробки цукрових буряків. Головними виробниками бурякового цукру є Україна, Франція, Росія.

4,5(39 оценок)
Ответ:
smokenmyr
smokenmyr
26.01.2020

Бишкек — Ош, 124–137-й километры, перевал Тоо-Ашуу;

Бишкек — Ош, 198–268-й километры, перевал Ала-Бель;

Ала-Бука — Каныш-Кыя, 75–97-й километры, перевал Чапчыма;

Бишкек — Ош, 355–370-й километры;

Арал — Мин-Куш, 3–35-й километры;

Каракол — Энильчек, 45–50-й и 72–88-й километры, перевал Чон-Ашуу;

Казарман — Нарын, 45–78-й километры, перевал Кара-Коо;

Узген — Алайкуу, 45–89-й километры;

Ош — Даарот-Коргон, 158–184-й километры, перевал Талдык;

Бишкек — Нарын — Торугарт, 280–292-й километры, перевал Долон;

Бишкек — Ат-Баши, 353-й километр, перевал Кызыл-Бел;

Кочкор — Арал — Тоо-Ашуу, 154–158-й и 160–172-й километры;

Бишкек — Нарын — Торугарт, 290-й километр, участок Чон-Кочку;

Бишкек — Ош, 216–231-й километры, участок Шаркыратма;

Ала-Бука — Жаны-Базар — Киров, 192–222-й километры, перевал Чапчыма;

Баетов — Макмал, 110–134-й километры, перевал Кок-Мойнок;

Барскоон — Ак-Шыйрак, 60–68-й километры, перевал Суек.

4,8(22 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ