2.Самые благоприятные условия на материке Евразия. Здесь представлены все климатические зоны, причем самая большая - умеренный пояс. Нет сильных засух, как в Африке, сильного холода, как в Антарктиде. Есть большие водные запасы, большое разнообразие растительного мира, что обеспечивает питание для любых животных.
3.недостаток света. Например, у животных редуцированы или слабо развиты органы зрения. Крот не имеет необходимости иметь зрение, т.к. он обитает в почве. При недостатке солнечного света, особенно у светолюбивых растений, усвояющая деятельность листьев понижается и может даже совсем прекратиться (в темноте).
температурные изменения. Некоторые виды микроорганизмов (бактерии и водоросли жить и размножаться в горячих источниках при температуре, близкой к точке кипения. В жаркое время года включаются физиологические механизмы, защищающие от перегрева. У растений усиливается испарение воды через устьица, что приводит к снижению температуры листьев. У животных в этих условиях также усиливается испарение воды через дыхательную систему и кожные покровы. Кроме того, холоднокровные животные избегают перегрева путем при поведения: выбирают местообитания с наиболее благоприятным микроклиматом, в жаркое время дня скрываются в норах или под камнями, проявляют активность в определенное время суток.
4.У животных - уменьшается потоотделение и увеличивается слой животного крахмала под кожей. Животные запасаются водой в жировых отложения, поэтому могут не пить продолжительное время
5.Человек является частью биосферы, потому что биосфера включает в себя всё живое на планете - растения, внеклеточные формы жизни, грибы, бактерии, животные, в том числе и человек.
6.Человек оказывает на биосферу как положительное, так и отрицательное влияние.
Негативное воздействие человека на биосферу можно объяснить на примере исчезновения некоторых видов флоры и фауны в результате обезлесения, чему приводят рост численности людей и индустриализация. Второе негативное влияние человека – это очистка естественной растительности и замещение другой культурой, что привело к тому, что растительность стала более восприимчивой к вредителям. Третье и более рас сжигание топлива, автомобильные выхлопы, газообразные стоки с заводов, что привело к загрязнению почвы, воды и воздуха. И не менее важное-охота на животных и птиц, а также введение новых хищников в окружающую среду привело к исчезновению ряда видов.
Но нельзя забывать, что человек, являясь неотъемлемой частью биосферы имеет и положительные влияние на окружающую среду:
1) Люди внедряют новые виды из одной части мира в другую, тем самым увеличивают биоразнообразие.
2) Благодаря селективному разведению человек улучшил урожайность сельскохозяйственных культур.
3) Человеком разработаны новые породы крупного рогатого скота. Они дают гораздо больше молока, мяса и шерсти.
7.Стеллерова корова Китайский речной дельфин Тасманийский волк Странствующий голубь Карибский тюлень-монах
8.Почва — природное тело, формирующееся в результате преобразования поверхностных слоёв суши Земли при совместном воздействии факторов почвообразования.
9.Перегной образуется от умерших растений и останков животных. Все это перегнивает и превращается в плодородный слой почвы - перегной (гумус).
10.Василий Васильевич Докучаев
11.Самыми плодородными почвами на нашей планете являются черноземы
12.Почву он использует для того что бы садить растить разные растения т.к это выжить ведь это не только растения но и деревь, фрукты овощи- в общем пища
13.Чтобы определить наличие минеральных солей в почве, проведите следующий опыт: возьмите стакан с водой, опустите некоторое количество почвы, хорошо размешайте и оставьте на 10 -15 минут. Затем, капните пару капель этой мутной воды на стекло, нагрейте,когда вода испарится, Вы увидите на стекле белый налет- это и подтверждает наличие в почве минеральных солей.
14.Почве они абсолютно не нужны, а нужны растениям, которые в этой почве растут. И нужны минеральные соли(разные минеральные вещества) растениям для их жизнедеятельности(роста, размножения:цветения, плодоношения).
Сільське господарство (далі с/г) є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – це стратегічна умова життя та розвитку всього населення країни. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Чорноземні ґрунти і сприятливий клімат, велика густота населення, землеробські навички, які здавна склалися в с/г, і зручне економіко-географічне положення зробили рослинництво базовою галуззю с/г. Також досить важливою є галузь тваринництва, яка зараз функціонує в Україні досить ефективно. Проблему с/г досліджують багато вчених, такі як Богдан Хомяк, Наталія Степанець, Олександр Муляр, Наталія Олешко та ін.
Серед основних проблем, які торкнулися вітчизняного с/г виділяють такі:
1) техніко-технологічна база України в с/г є дуже застарілою і працює ще з Радянських часів. Вітчизняна машинобудівна промисловість, що нараховує майже півтори сотні розрізнених підприємств, не модернізована, оснащена технічно застарілим устаткуванням, технологічно відстала: зношеність технологічного устаткування досягає 70-80%, його середній вік - 30-35 років, а самі технології виробництва машин – жорсткі;
2) відбувається процес «старіння» с/г кадрів. Молоде покоління все частіше іммігрує у великі місця, де є всі умови для навчання та праці, цікавого відпочинку, через що частина кваліфікованих конструкторських, інженерно-технічних і робочих кадрів вже вважається втраченою;
3) значна частина с/г продукті не знаходить збуту внаслідок пасивності споживчої кооперації, вкрай повільного становлення с/г обслуговуючих кооперативів і кредитних спілок на селі;
4) умови використання с/г угідь не покращує ситуації. Більша частина чорноземів вже виснажені, вони втрачають свою продуктивність через недотримання правил обробки землі. Ґрунти не підтримуються добривами та іншими корисними елементами. А вміст гумусу зменшується з кожним роком;
5) через розвиненість корупції, хабарництва, нестабільність політичної та економічної ситуації в країні, недостатній розвиток фінансової системи дуржави та труднощі в роботі із вітчизняними партнерами, потік іноземних інвестицій, а особливо в с/г майже відсутній.
Оскільки с/г виробництво має переважно сезонний характер, то нормальне функціонування галузі вимагає раціонального й обґрунтованого співвідношення між власними та залученими коштами. Тому зростає необхідність пошуку зовнішніх джерел, найбільш розповсюдженим серед яких є кредити. Банківські позики допомагають розвиватися промисловості, малому підприємництву та сільському господарству але для забезпечення сталого розвитку потрібні передусім середньо- та довгострокові кредити. Короткострокове кредитування розв’язує проблему отримання відповідних ресурсів для проведення польових робіт, а довгострокове кредитування є передумовою розширення та оновлення виробничих фондів. Характерною ознакою сучасного стану кредитування с/г підприємств України є домінування короткострокових кредитів. За даними Міжнародної фінансової корпорації 77% сільськогосподарських товаровиробників використовують кредити для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, 48% - на закупівлю засобів захисту рослин 36% - на придбання посівного матеріалу. Тільки 13% підприємств використовують кредити на технологічне оновлення виробництва а 6% - на його розширення [2].
До числа країн з найвищою питомою вагою позичкових коштів у аграрному капіталі належить Англія і Німеччина — близько 50%, Франція — понад 40%, Італія і Бельгія — більш як 30%. У країнах ЄС 40% господарств перебуває в повній залежності від залучення позикових коштів і лише 25% фермерських господарств не використовують банківські кредити.
Державна підтримка аграрного сектора — це один з пріоритетних напрямів економічної політики у багатьох країнах світу, який розглядається як необхідний інструмент аграрної політики в умовах ринку.
За обмеженості бюджетних ресурсів виникає необхідність співпраці українських сільськогосподарських підприємств з іноземними інвесторами саме у сфері інвестування модернізації основних фондів. Не менш важливим зовнішнім джерелом фінансування агроформувань є іноземні інвестиції. Але в безпосередньо в сільське господарство вкладається лише 2% від загального обсягу інвестицій в економіку України .
Отже, стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України є підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості і збалансованості за поживними елементами. Всі перераховані вище проблеми розвитку АПК України повинні спонукати нашу владу до цілеспрямованих та науково обґрунтованих заходів в сфері с/г. Серед них потрібно виділити стабільну державну підтримку с/г виробників, залучення іноземних інвестицій, видача коротко- та довгострокових
http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/65100.doc.htm - на ссылку бро)✨