Рельеф о.Мадагаскар асимметричен. Очертания острова простые, береговая линия расчленена слабо, особенно на востоке. Западное и северо-западное побережья изрезаны мелкими бухтами, удобными для судоходства, но на подступах к ним много коралловых рифов. На востоке с севера на юг протянулось обширное высокое Центральное плато, которое широкими пологими ступенями понижается к западу и крутыми уступами по линии сбросов обрывается в направлении узкой полосы низменного восточного побережья. Центральное плато сложено кристаллическими породами — гнейсами, гранитами и сланцами. Поверхность его представляет собой древний пенеплен с высотами 1700-2000 м, на котором выступают отдельные останцовые возвышенности и вулканические вершины, покрытые лавами; самая высокая из них — Марумукутру (2876 м) — поднимается на севере острова. Вулканическая деятельность в области Мадагаскара не затихла и до настоящего времени. Большинство мелких островов, расположенных у его берегов, представляют собой потухшие вулканы. В группе Коморских островов поднимается действующий вулкан Картала. На Центральном плато много депрессий, частично занятых озерами и болотами.
Нині вчені знають про внутрішню будову Землі менше, ніж, скажімо, про космічне оточення нашої планети. Проникнути в надра можна лише “на крилах науки”. Те, що розташоване у нас під ногами, вперто зберігає свої таємниці. Вчені припускають, що Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії і земної кори. Ядро. Ядро – це центральна, серцевинна частина земної кулі. Мантія. Це – внутрішня оболонка, яка вкриває ядро (з грецької “мантія” – “покривало”).припускають, що верхня частина мантії складена щільними породами, тобто вона тверда. Проте в ній на глибині 50–250 км від поверхні Землі розміщується частково розплавлений шар – астеносфера. Земна кора. Земна кора – верхній твердий шар нашої планети.Найкраще будова земної кори відома в поверхневій частині на суходолі.Земна кора разом з верхньою мантією утворюють оболонку – літосферу.
Аравийское 470 м
Балтийское 5803 м