По данным Государственной службы статистики Украины, оценочная численность наличного населения Украины на 1 января 2020 года (без учёта Крыма и Севастополя) составила 41 902 416 человек[1], что на 250,8 тыс. человек меньше аналогичного показателя предыдущего года[2]. Согласно отчёту «Оценка наличного населения Украины», обнародованному 23 января 2020 года в телеграм-канале министра Кабинета министров Украины Дмитрия Дубилета, реальная численность наличного населения, проживавшего на территории Украины на 1 декабря 2019 года без учёта Крыма, Севастополя и отдельных районов Донецкой и Луганской областей, фактически подконтрольных непризнанным Донецкой и Луганской народным республикам, составила 37 млн 289 тыс. человек[3][4]. 4 февраля 2020 года Украинский центр общественных данных (укр. Український центр суспільних даних) подверг сомнению достоверность сведений Дубилета, заявив о присутствии в них признаков умышленной фальсификации. По утверждению экспертов УЦОД, все основные цифры из отчёта Дубилета были получены умножением данных Госстата на коэффициент 0,888[5].
С 2004 по 2014 год средний возраст рожающих украинок увеличился с 24 до 27 лет. Украина входит в первые 20 стран мира с самым старым населением[6].
Последняя официальная перепись населения Украины в 2001 году. По её итогам население страны составляло 48 240 902 постоянных жителя[7] и 48 457 102 человека наличного населения[8].
Объяснение:
Объяснение:
Основними наслідками забруднення атмосферного повітря є: парниковий ефект, озонові діри, кислотні дощі і смог.
Залежно від джерела викидів та їх фізико-хімічних характеристик виділяються напрямки щодо зниження забруднення:
Альтернативна енергетика;
скорочення промислових викидів;
зміна структури роботи транспорту;
вторинна переробка відходів;
скорочення застосування хімічних добрив;
збільшення частки зелених насаджень.
Більшість заходів передбачає відмову від традиційних видів палива, таких як нафта, вугілля, меншою мірою – газ. Крім цього, заходи зі скорочення атмосферних викидів повинні реалізовуватися за рахунок скорочення обсягів виробництва і руху транспорту. Це досягається раціональним використанням ресурсів: переробкою, вторинним виробництвом, відмовою від індивідуальних транспортних засобів з переходом на групові для ефективного заповнення простору.
Объяснение:
Через відособленість материка та відсутність зледеніння більшість видів рослин і тварин Австралії є своєрідними пережитками минулих геологічних епох. Це — релікти (з латинської — "залишки"). Тут зустрічаються також види, яких немає більше ніде на земній кулі. Вони називаються ендеміками. Водночас ізольованість материка призвела до порівняної бідності видового складу живих організмів.
Одна з найпоширеніших рослин Австралії — евкаліпт. На материку їх налічується близько 350 видів — від чагарників до велетнів у 150 м заввишки. Більшість евкаліптів надає перевагу вологим місцям.
З-поміж тварин найпоширеніші в Австралії сумчасті: кенгуру, вомбати, ведмідь-коала, бідки, летяги, соні та ін.
Тільки в Австралії живуть яйцекладні ссавці — качконіс і єхидна. Вони відкладають яйця, а немовлят вигодовують молоком. Цих тварин вважають примітивними ссавцями. Справжніх ссавців на материку до появи переселенців не було. Зовсім мало тут і хижаків. Тільки на Тасманії збереглися сумчастий вовк і сумчастий диявол
Цікавим є світ птахів Австралії, що також представлений переважно ендемічними видами. Яскраво забарвлені папуги і райські птахи, вражають своєю красою, зимородок кукабарра здатний імітувати голоси різних тварин, а сміттєві кури будують із сміття справжні інкубатори. Австралійський страус ему разом із кенгуру є офіційним символом Австралії.
Небезпечним хижаком Австралії є дінго — здичавілий собака. Європейські переселенці завезли на материк свійських тварин. Деякі з них, наприклад кролі, так розплодилися, що завдають великої шкоди пасовищам.