Небезпечні атмосферні явища. Земна атмосфера повсякчасно впливає на життя й діяльність людей. Ми великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару – погоди, від процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з користю для себе як кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що можуть завдати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ, які часто бувають на території України, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь.
Зливи – це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості. Потужні зливові струмені й потоки завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель, розмиваючи схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше – у Карпатах, південних і південно-східних районах. У горах вони більш тривалі, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
Нерідко зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами – грозою, градом, сильним вітром. Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди – блискавки, що супроводжуються громом. Період з грозами починається в Україні у квітні і закінчується у вересні. Але іноді побачити блискавку можна навіть узимку. Гроза може бути небезпечною для людей і тварин, може спричиняти аварії на лініях електропередачі через перенапругу в результаті ударів блискавки. Для захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи – металеві, добре заземлені стрижні.
Найбільша кількість гроз в Україні буває в українських Карпатах. Рекордним був 1951 р., протягом якого було зареєстровано 64 дні з грозою.
1Статус города (городские права) — система законодательных установлений, благодаря которым населённый пункт приобретает определённые права, выделяющие его из ряда сельских населённых пунктов. Посёлок городско́го ти́па (сокращённо п. г. т. , пгт) — тип населённого пункта, выделенный во времена СССР. По численности населения занимает промежуточное положение между городом и сельскими населёнными пунктами. В отличие от сельских населённых пунктов, в таких посёлках основная часть населения (не менее 85 %) не должна быть занята в сельском хозяйстве. Населённый пункт (н. п. ) — населённое людьми место (поселение) , первичная единица расселения людей в пределах одного застроенного земельного участка (город, посёлок городского типа, село и пр.) . Обязательный признак населённого пункта — постоянство использования его как места обитания из года в год (хотя бы сезонно) . Один из принципов придания населённому пункту статуса города — численность населения. В России населённый пункт может приобрести статус города, если в нём проживает не менее 12 тыс. жителей и не менее 85 % населения занято вне сельского хозяйства.
Т. е. , если я правильно понимаю, город поселкового типа - это населенный пункт с городским статусом, в котором основная часть населения занята в сельском хозяйстве.
Характеризуя ЕЭС как межгосударственный регулятор социально-экономического развития, прежде всего отметьте такие основные цели Сообщества, как создание таможенного союза, формирование рынка рабочей силы, услуг и капиталов, проведение единой торговой политики в отношении третьих стран, выработка единого экономического законодательства, осуществление единой экономической политики в области сельского хозяйства, транспорта и др. Раскройте создание экономического и валютного союза. Остановитесь на том, как в рамках ЕЭС решалась задача достижения европейского политического сотрудничества, как страны ЕЭС добивались согласования своих позиций по важнейшим экономическим международным проблемам, вырабатывали единую тактику действий по отношению к странам, не входящим в Сообщество. Покажите, что после вступления в силу 1 июля 1987 г. Единого Европейского акта политическое сотрудничество стран ЕЭС действовало на договорной базе. С 1993 г. ЕЭС стало Европейским Союзом, покажите как углубляется процесс сотрудничества входящих в него стран на современном этапе.
Небезпечні атмосферні явища. Земна атмосфера повсякчасно впливає на життя й діяльність людей. Ми великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару – погоди, від процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з користю для себе як кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що можуть завдати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ, які часто бувають на території України, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь.
Зливи – це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості. Потужні зливові струмені й потоки завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель, розмиваючи схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше – у Карпатах, південних і південно-східних районах. У горах вони більш тривалі, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
Нерідко зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами – грозою, градом, сильним вітром. Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди – блискавки, що супроводжуються громом. Період з грозами починається в Україні у квітні і закінчується у вересні. Але іноді побачити блискавку можна навіть узимку. Гроза може бути небезпечною для людей і тварин, може спричиняти аварії на лініях електропередачі через перенапругу в результаті ударів блискавки. Для захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи – металеві, добре заземлені стрижні.
Найбільша кількість гроз в Україні буває в українських Карпатах. Рекордним був 1951 р., протягом якого було зареєстровано 64 дні з грозою.
Объяснение: