ответ:
атмосферні опади
без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. водночас град чи туман сприймаються без радості. усе це — атмосферні опади.
атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.
до рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.
кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). для цього використовують прилад — опадомір. він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. тверді опади перед вимірюванням розморожують. товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.
дощ, сніг, град безпосередньо з хмар. найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й на землю. іде дощ. якщо хмари з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90%.
за характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).
град — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. чому він буває тільки влітку? виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої пори року. крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. , вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.
опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. у холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. ось чому роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °с, то утворюється іній . він буває восени або ранньої весни.
закономірності розподілу опадів
подивись уважно на кліматичну карту світу. в областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. над екватором навпаки. тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. тут опади року.
розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.
по-перше, від ічної широти. менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.
по-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. з океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. так, завдяки мусонам з тихого океану на узбережжі азії випадає понад 1 000 мм опадів. водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.
по-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. наприклад, у карпатах завжди більше опадів, ніж будь-де в україні.
морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. наприклад, холодна перуанська течія вздовж берегів південної америки.
висновки
1. хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в (від 0 до 10).
2. розрізняють кілька десятків видів хмар. найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті.
3. атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані.
4. до атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній.
5. утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).
28 апреля 1947 года из небольшого порта Кальяо на побережье Перу в Тихий океан отправился необыкновенный кортеж. Мощный катер тащил на буксире бальсовый плот, заваленный мешками, корзинами, гроздьями бананов. На плоту шестеро путешественников, возглавляемых Туром Хейердалом, вознамерились, отдавшись на волю ветрам и океанским течениям, достичь Полинезии.Естественно, что подобное путешествиебыло воспринято как откровенная авантюра. Поэтому немало корреспондентов и просто зевак собрались, чтобы посмотреть на людей, избравших столь экстравагантный коллективного самоубийства. Вскоре лодки с зеваками, сопровождавшие плот, повернули назад, и только катер, надсадно пыхтя, продолжал тянуть Кон-Тики в открытый океан. Примерно в 50 милях от берега экипаж катера попрощался спутешественниками, и для них начался длинный и чрезвычайно опасный путь в неведомое.У этого удивительного путешествия была своя предыстория. И началась она за десять лет до начала этого плавания в центре Тихого океана на небольшом островке Маркизского архипелага, где Тур Хейердал с супругой проводили исследования. Позднее он вспоминал, что в один из теплых вечеров «мы смотрели на проплывавшие над нами облака, на волнующееся,освещенное луной море и слушали полуголого старика, который сидел на корточках и не сводил глаз с угасавших угольков костра.