Ґрунтовий покрив Землі тісно пов’язаний з
умовами та історією фізико-географічного середовища й перебуває в постійній взаємодії з літосфе-
рою, атмосферою, гідросферою, біосферою, утворюючи з ними екосистеми. Характер ґрунтового
покриву та його просторова неоднорідність об’єктивно відображають ті природні умови, під впли-
вом яких розвивався в минулому й функціонує сьогодні ґрунтотворний процес. Для розуміння генези
ґрунтів, закономірностей їхнього просторового поширення, тенденцій розвитку теорії картогра-
Объяснение:
територія Придністерського Поділля структурно розміщена в межах Волино-Подільської частини
Східноєвропейської платформи [4, с. 73].
Більшість території Придністерського Поділля покривають верхньо-плейстоценові леси загальною
потужністю до 10 м, які є материнською породою сучасних ґрунтів. Верхньоплейстоценова товща
поширена на вододілах і пологих привододільних схилах. Розпочинається лесова товща горохівським
викопним ґрунтовим комплексом. Горохівський комплекс складається з накладених один на одного
двох чорноземоподібних ґрунтів і лише подекуди трапляється в нижній частині ґрунт лісового типу.
Потужність нижнього горизонту верхньо-плейстоценових лесів становить 1–2 м, іноді більше. Морфо-
логічно це жовтуватий пісок, рідше – суглинок із червонуватим відтінком, озалізнений, гумусований,
карбонатний, часто оглеєний. Вище горохівського ґрунту залягає дубнівський викопний ґрунт, який
характеризується потужністю до 1 м. Найчастіше він складений середніми суглинками, світло-
коричневими, часто з голубуватим відтінком, інтенсивність бурого забарвлення, зазвичай, зростає до
підошви ґрунту [7, с. 33]. Дубнівський ґрунт у багатьох місцях є місцевим водоупором, впливаючи тим
самим на оглеєння чорнозему. Верхній горизонт верхньоплейстоценових лесів завершує лесову товщу
і є материнською породою сучасного ґрунту. Його потужність близько 3 м.
Облака́ — взвешенные в атмосфере продукты конденсации водяного пара, видимые на небе невооруженным глазом и с поверхности Земли, и из космического пространства. В широком смысле облако — это скопление отдельных частиц в определённом объёме.
Облака состоят из мельчайших капель воды и/или кристаллов льда (называемых облачными элементами). Капельные облачные элементы наблюдаются при температуре воздуха в облаке выше −10 °C; от −10 до −15 °C облака имеют смешанный состав (капли и кристаллы), а при температуре в облаке ниже −15 °C — кристаллические.
При укрупнении облачных элементов в результате конденсации скорость их падения возрастает. Если скорость падения облачных элементов превысит скорость восходящего потока, они устремляются к поверхности земли и могут выпасть в виде осадков, если не успеют испариться по пути. Как правило, осадки выпадают из облаков, которые хотя бы в некотором слое имеют смешанный состав (кучево-дождевые, слоисто-дождевые, высоко-слоистые). Слабые моросящие осадки (в виде мороси, снежных зёрен или слабого мелкого снега) могут выпадать из однородных по составу облаков (капельных или кристаллических) — слоистых, слоисто-кучевых.
Источник Викепедия.
мне нужны сорибудукббузущ