Западная Сибирь богата практически всеми видами топливно- энергетических ресурсов нефтью, газом, каменным и бурым углем, торфом, а также гидроэнергией и ресурсами нетрадиционных видов энергии Месторождения, углеводородов находятся в Западно-Сибирской нефтегазоносной провинции, расположенной в пределах Тюменской, Томской, Новосибирской и Омской областей, Ханты-Мансийского и Ямало-Ненецкого автономных округов. Здесь сосредоточено около 58% общероссийских начальных ресурсов нефти и более 60% газа. Несмотря на то, что в Западной Сибири уже добыто более 7 млрд. т нефти и 8 трлн. мЗ газа, провинция обладает значительным потенциалом нефтегазоносности: неразведанные запасы нефти составляют здесь 56% от начальных суммарных запасов, а газа — 45%, что отражает относительно низкую геологическую изученность региона.
Объяснение:
Країни, які імпортують робочу силу, вирішують насамперед завдання зниження витрат на виробництво. Робітники-іммігранти отримують значно меншу зарплату, ніж місцеві робітники, що дозволяє знизити витрати виробництва і підвищити конкурентоспроможність національних товарів на світовому ринку. Якщо імпортується кваліфікована робоча сила, то в країні знижуються витрати на її підготовку. Разом з тим, міграція робочої сили може мати і негативні наслідки. Серед негативних наслідків трудової міграції слід назвати:
· Тенденції зростання споживання зароблених за кордоном коштів;
· Бажання приховати одержувані доходи;
· «Витік мізків»;
· В деяких випадках зниження кваліфікації працюючих мігрантів.
України
Територія України характеризується складною просторовою диференціацією фізико-географічних умов. Геологічна будова і рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, перебуваючи в складному взаємозв'язку і взаємодії, утворюють природно-територіальні комплекси різного рангу. В основу фізико-географічного районування покладено ландшафтно-генетичний принцип, суть якого полягає в тому, що природно — територіальні комплекси та їх межі виявляють всебічним аналізом взаємозв'язку і взаємодії основних ландшафтостворюючих факторів — сонячної радіації і внутрішньої енергії Землі, процесів, що відбуваються в літосфері, гідросфері, атмосфері та біосфері, а також природних компонентів — літогенної основи, земної поверхні, повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів і біоти (рослинність і тваринний світ).
В межах України по спільності морфоструктурних рис виділяють два класи ландшафтів: рівнинні і гірські.
Основні риси ландшафтної структури території України визначаються її розташуванням переважно в помірному поясі. Лише для південного берега Криму характерні риси субтропічного поясу. Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської фізико-географічної країни, частини Карпатської і Кримську гірські фізико-геогр. країни. У межах Східноєвропейської фізико-географічної країни на тер. республіки по переважанню певних типів і підтипів ландшафтів виділяють три фізико-геогр. зони. За ступенем континентальності клімату, загальним характером рельєфу і історії формування геолого-геоморфологічної основи природних комплексів зони ділять на провінції. У провінціях виділяють фізико-географічні області (по положенню в межах значних оротектонічних елементів); області — у зв'язку з місцевими відмінностями в характері прояву інтенсивності і спрямованості сучасних природних процесів — ділять на фізико-географічні райони.