3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
Над океаном формируются холодные воздушные массы, сильно влияющие на климат нашей страны (и Канады) . Однако этот воздух значительно теплее того, что формируется над материком Антарктиды. Наличие суши в самых высоких широтах южного полушария приводит к сильнейшему выхолаживанию района Южного полюса и понижению температуры почти во всем полушарии. На севере, над океаном, воздух охлаждается не так сильно, самое большее до -50° С. Причина этому - большой теплозапас вод океана, который постоянно поддерживается благодаря притоку сравнительно теплых вод Атлантики и в значительно меньшей мере - Тихого океана.
Таким образом, в целом, как это ни парадоксально, Северный Ледовитый океан не охлаждает, а существенно согревает обширные пространства суши северного полушария
максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).