В году у организованных туристов наибольшим спросом для новогоднего отдыха, по данным Ассоциации туроператоров России, пользовались Таиланд, ОАЭ, Турция, Куба, Доминикана и Вьетнам. Из этих направлений сейчас для свободного въезда открыты лишь три страны — ОАЭ, Турция и Куба.
Наряду с ними, согласно официальной информации Ростуризма, напрямую из России можно отправиться еще в 12 стран — это Абхазия, Белоруссия, Великобритания, Египет, Казахстан, Киргизия, Мальдивы, Сербия, Танзания, Швейцария, Южная Корея и Япония. Кроме того, российское правительство 13 ноября сообщило о возобновлении рейсов на Сейшельские острова и в Эфиопию. С понедельника, 23 ноября, авиасообщение возобновила Венесуэла, сообщил Национальный институт гражданской авиации (российская сторона пока информацию об открытии не подтвердила).
Что важно знать при планировании отдыха на доступных и популярных во время пандемии зарубежных курортах — в обзоре РБК.
Турция
Прямое авиасообщение Россия и Турция возобновили 1 августа, и именно эта страна сейчас пользуется наибольшим спросом при выборе новогодних туров, поскольку цены на этом направлении наиболее доступные, а требования (в том числе эпидемиологические) по въезду и выезду «достаточно мягкие», указывает представитель туроператора TUI. Спросом для отдыха в Новый год пользуются поездки и в Анталью, и в Стамбул, уточняет представитель туроператора «Интурист» Дарья Домостроева.
Купальный сезон в открытом море в Турции заканчивается в октябре, но во многих отелях на курортах есть открытые бассейны с подогреваемой морской водой, напоминает директор по развитию сети турагентств OnlineTur.ru Игорь Блинов.
Что нужно для въезда. Справка об отрицательном тесте на COVID-19 для въезда в страну не требуется, уточняется на сайте российского посольства в Турции. Обязательного тестирования на коронавирус по прибытии в страну также нет. Но в аэропорту у пассажиров измеряют температуру, а при подозрении на симптомы коронавируса им делают тест и в случае, если он положительный, помещают на карантин
Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.
На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).
Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.
На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам'яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім'яті у складки.
Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.