рпшчоспгааа8пгас9с9м86м8нм8н,7ес9сшимишт лмьылплылсытсшымовшмш
Объяснение:
чшрмнаигррначнрсглг9орсссшсгп
Известно, что круг явлений, изучаемых географией, одной из древнейших наук, очень широк. Первоначально в 5-классе вы ознакомились с определением географии как науки, изучающей природу земной поверхности, население и хозяйственную деятельность человека. Позже вы узнали, что объектом изучения географии является географическая оболочка.
Географическая оболочка – самый крупный на планете природный комплекс, сложная природная система, возникшая и развивающаяся в зоне пересечения и взаимодействия твёрдой (литосферы), водной (гидросферы), воздушной (атмосферы) и жизненной (биосферы) оболочек Земли. Именно географическая оболочка является средой жизни и производственной деятельности человечества, основным источником природных ресурсов.
Географическая оболочка, в свою очередь, делится на множество взаимосвязанных друг с другом крупных и мелких физико-географических единиц, таких как суша и Мировой океан, материки и океаны, физико-географические страны и природные зоны, физико-географические провинции и округа, которые всесторонне изучаются географической наукой. География изучает также территориальные образования, сложившиеся в ходе исторического развития общества – страны, регионы, города и сёла.
Коні з особливою повнотою вивчені завдяки розкопкам у третинних відкладеннях Америки. Протягом цього періоду Америка була населена різноманітними ссавцями, схожими на коня, але всі вони вимерли до відкриття Америки європейцями. Первісні, ще не знайдені прабатьки коней, за Маршем, мали по 5 пальців на передніх і задніх ногах. Найдавніший відомий прародич коня, Eohippus з нижнього еоцену, був завбільшки з лисицю і мав на передніх ногах по 4 добре розвинених пальці і зачатки п'ятого, на задніх — по 3. Вище в еоцені знаходяться залишки Orohippus такої ж величини, але з 4 пальцями на передніх ногах і 3 на задніх. У верхньому еоцені зустрічається Epihippus з такими ж ногами, але відрізняється за зубами. На кордоні міоцену знайдений Mesohippus, величиною з вівцю, з 3 розвиненими і 1 зародковим пальцем на передніх і 3 на задніх ногах, трохи вище Miohippus, або Anchitherium, у якого грифельна кісточка 5-го, або зовнішнього, пальця зменшилася до короткого зачатка. У пліоцені знайдені численні рештки Protohippus, або Hipparion, завбільшки з осла, з 3 пальцями на передніх і задніх ногах, а ще вище, в пліоцені, з'являється близький родич сучасного коня, рід Pliohippus з 1 розвиненим пальцем, а ще вище — справжні коні (Equus), завбільшки з сучасних, які і закінчують цю серію.
Викопні рештки форм, які вважаються предками коня, або належали до близьких до них бічних філогенетичних гілок (так деякі дослідники розглядають гіппаріона), відомі і в інших частинах світу.
Досить часто у домашніх коней зустрічаються відхилення, що наближають їх до диких представників родини. Найчастіше ці відхилення, що розглядаються як атавізм (тобто повернення до ознак предків), стосуються кольору шерсті; сюди відноситься, наприклад, поява темної смуги уздовж спини у коней світлої масті, іноді з кількома смугами на плечах. Деякі вважають за атавістичне явище і масть в яблуках, розглядаючи крапки як залишки смугастості. Зустрічаються зрідка різкіші і більш вражаючі випадки атавізму — саме полідактилізм, тобто поява 1 або більше зайвих пальців; за Маршем, найчастіше зустрічається 2-й (внутрішній) палець з цілком розвиненими п'ястно або плеснових кістками, цілком розвиненими суглобами пальця і копитом, яке, однак, рідко торкається землі. У випадку розвитку 2 зайвих пальців з боків середнього, нога набуває схожості з ногою гіппаріона.
Объяснение:
Объяснение:
вот такой ответ но не мой)))