Чим же відрізняються ПАЛ від природних ландшафтів?
По-перше, всім їм властива та чи інша антропогенна трансформованість деяких природних компонентів, а часом і морфологічної структури початкового ландшафту.
Спочатку в них змінюється біота: вирубка лісів, орання земель, посіви сільськогосподарських культур, плантації, оазиси в пустелях і т.п. Часто змінюється і літогенна основа разом з грунтом: кар'єрно-відвальні комплекси гірничорудних районів (наприклад, Курської магнітної аномалії, Екібастуза та інш.), міські та промислові забудовані території.
По-друге, більшість сучасних ПАЛ насичена продуктами людської праці, які називаються техноречовиною і техноструктурою. До них відносяться:
різні споруди – від сільських хат і скотарень до гробниць фараонів, гігантських гребель, хмарочосів («рельєфоіди», за Л.Л.Розановим);
різноманітна техніка – від примітивного селянського плуга до КамАЗів, комбайнів та екскаваторів, здатних здійснювати роботу і трансформувати ландшафти;
матеріали, одержувані в промисловому виробництві, – це виплавлювані метали, синтетичні матеріали, штучні добрива, отрутохімікати;
техноречовиною сучасних ландшафтів стають і відходи виробництва, промисловості та інш., що надходять до них.
Все це своєрідні техногенні компоненти й елементи матеріальної, антропогенної частини ПАЛ.
В даний час в ландшафти локально надходить відходів виробництва у вигляді різних хімічних сполук помітно більше, ніж від природного вивітрювання, мінералізації органічних залишків та вулканізму. Порушуючи біогеохімічні кругообіги і пошкоджуючи біоту, вони змінюють структуру та генофонд сучасних ландшафтів.
По-третє, ПАЛ часто мають не тільки природну, але й антропогенну енергетичну основу. У примітивних формах – це м'язова сила людини і тяглової худоби, штучні пали. У сучасних формах це може бути механічна енергія різних машин (трактори, автомобілі, бульдозери, екскаватори тощо), а також теплова і електрична енергія АЕС, ТЕС, ГЕС та інш.
По-четверте, в сильно трансформованих ландшафтах позитивні зворотні зв'язки часто переважають над негативними. В результаті вони стають малостійкими до звичайних природних процесів.
По-п'яте, для природно-антропогенних ландшафтів характерні зміни їх структурно-функціонального розмаїття, а отже, і еволюційної гнучкості або пластичності. Це проявляється як у вертикальній, так і в територіальній їх організації (у горизонтальній структурі).
На перших етапах, коли людство освоювало ландшафтну оболонку локально, створюючи осередки землеробства, населені пункти та інші природно-антропогенні геоекосистеми, регіональна та місцева різноманітність і інформаційна насиченість ландшафтів часто зростали. Природні ландшафти збагачувалися етнокультурними й господарськими властивостями та елементами.
Однак в останнє сторіччя господарська діяльність стає одним з провідних лімітуючих факторів природного ландшафтогенезу, що згладжують природні відмінності в ПАЛ.
Це веде до спрощення їх структури та уніфікації, особливо в біоті. Так, на місці різноманітних природних ландшафтів людина часто створює величезні по площі агроландшафти з окультуреними орними грунтами. У них вирощується порівняно невеликий набір сільськогосподарських культур. Переважають пшениця, рис, кукурудза, овес, картопля, бавовна. У тропічній та субтропічній зонах широкого поширення набули великі плантації монокультур.
В останні десятиліття західна технократична цивілізація все активніше проникає і монополізує виробничі та етнокультурні ніші інших країн та народів. В результаті зменшується етнокультурне розмаїття та уніфікуються самі природно-антропогенні ландшафти ГО, різко знижується їх природне розмаїття. Антропогенні навантаження вже призвели і до значних втрат видового генофонду біоти, особливо фауни Землі.
1.Облака возникают в результате конденсации водяного пара в жидкое и твёрдое состояния.
2.Слоистые облака — однообразные бледные низкие облака, которые можно наблюдать в пасмурную погоду. Слоистые облака образуют однородный слой, сходный с туманом, но расположенный на достаточно большой высоте (чаще всего от 100 до 400 м, иногда 30-90 м).
3.Кучевые облака — плотные и хорошо развиты по вертикали. Они имеют белые куполообразные или кучевообразные вершины с плоским основанием сероватого или синеватого цвета. Очертания резкие, однако при сильном порывистом ветре края могут становиться разорванными.Высота нижней границы кучевых облаков сильно зависит от влажности приземного воздуха и составляет чаще всего от 400 до 1500 м, а в сухих воздушных массах (особенно в степях и пустынях) может составлять 2—3 км, иногда даже 4—4,5 км.
4.Перистые облака — род облаков верхнего яруса. Представляют собой отдельные белые волокнистые облака, тонкие и прозрачные, изредка с плотными или хлопьевидными образованиями.Наблюдаются в верхней тропосфере, иногда на высотах тропопаузы или непосредственно под нею (в средних широтах их основания чаще всего лежат на высотах 6—8 км, в тропических от 6 до 18 км, в полярных — от 3 до 8 км над уровнем океана). Видимость внутри облака — 150—500 м.
5. 8 -
6.Все небо покрыто тучами(8- )
7.Разные виды дождя(обложной,ливневый,морось),разные виды снега(обложной,ливневый,мокрый,снежная и ледяная крупа)град,ледяной дождь.
8.Роса и иней
9.Количество выпавших осадков измеряется в миллиметрах.
10.Дождь,снег.
Объяснение: