Світове господарство – історично складена сукупність національних господарств усіх країн світу, які зв’язані між собою міжнародними економічними відносинами, заснованими на міжнародному поділі праці. У другій половині XIX ст. швидко зросла протяжність залізниць. Морський транспорт зв’язав між собою материки, забезпечив масові міжконтинентальні перевезення вантажів і пасажирів. Але головна роль у формуванні світового господарства належала великій машинній індустрії, яка виникла в кінці ХVІІІ ст.
Виділяють такі етапи формування світового господарства:
Етап зародження світового господарства і розвитку економічних відносин.
Етап формування світового господарства на основі розвитку великої машинної індустрії і сучасного транспорту.
Етап переважного розвитку "вшир" (перша пол. ХХ ст.) і "вглиб" (друга пол. ХХ ст.).
Для третього етапу характерними є становлення нового виробництва з переважанням постіндустріальних ознак розвитку:
транснаціоналізація економіки,
посилення економічної інтеграції країн,
формування глобальних галузей господарства,
зміни структури світової торгівлі,
зростання глобальної мобільності високоефективних виробничих чинників (капіталу, менеджменту, технологій тощо),
1.Слово «Нил» происходит от греческого названия реки «Нейлос» Нил — у древних египтян Етер (Большая р.) , по-коптски Еро, Яро, отсюда еврейское Еор. Греческое название Neilos произошло от семитического Нагал (река) . Арабы его называют Бар (Большая вода) , также Эль-Нил, нубийцы — Тосси (разливающаяся река) . Египтяне, греки и римляне поклонялись Нил, в честь него был устроен храм в Нилополисе, его праздник — Нилоа. В Ватикане есть колоссальная группа бога Нил, который лежит; вокруг него играют 16 детей, символически изображающих 16 локтей Нил По древнейшим известиям (Эратосфен) Нил берет начало из южных озер под именем Аста-Пус (Белый Нил) , соединяется с Аста-Зобас (Голубой Нил) , принимает Асту-Борас (Астбара) . Птоломей сообщает, на основании арабских источников, что река берет начало из двух озер, южнее экватора, воды которых соединяются в одном озере на 2° с. ш. , откуда восходит на С Аста-Пус (река с Абиссинии) , соединяющаяся с Нил на 12° с. ш. Арабские географы средних веков говорили, что Нил берет начало в Комрских горах. О-в к В от Африки, населенный комрским народом (из зап. Азии) , назывался о-вом Комр. Против этого о-ва лежат Комрские горы, с вершиной Алмолатам (теперь Килима-Наджаре, по Стэнли — Рувенцори) . Воды с этих гор направляются в 2 озера к Ю от экватора, их воды соединяются в одном озере к С от экватора, и из него вытекает Нил Теперь выяснено, что древние известия об источнике Нил мало расходятся с исследованиями новейших времен. НИЛ, в греческой мифологии бог реки Нил. Считался одним из первых царей Египта и создателем оросительной системы. НИЛ (современное египетское название Эль-Бахр) В древнеегипетском языке для Нила не было специального названия; его именовали просто итеру, «река» , «великая река» . Греки также называли эту реку «Эгиптос» , отсюда название «Египет». 2.исток находится: 2 градуса 17 минут южной широты 29 градусов 20 минут восточной долготы устье находится: 31 градус, 31 минута северной широты 31 градус, 51 минута восточной долготы 3.Река берёт начало на Восточно-Африканском плоскогорье и впадает в Средиземное море, образуя дельту.Длина 6 852 км.Исток-озеро Виктория.Местоположение-Уганда, Джинджа(Египет).Нил течёт с юга на север. Характер течения Нила бурный. 4. Впадает в Средиземное море в Атлантический океан.Течет с юга на север.Река берёт начало на Восточно-Африканском плоскогорье и впадает в Средиземное море, образуя дельту. В верхнем течении принимает крупные притоки — Бахр-эль-Газаль (левый) и Ачва, Собат, Голубой Нил и Атбара (правые) . Ниже устья правого притока Атбары Нил течёт по полупустыне, не имея притоков на протяжении последних 3000 км.
Світове господарство – історично складена сукупність національних господарств усіх країн світу, які зв’язані між собою міжнародними економічними відносинами, заснованими на міжнародному поділі праці. У другій половині XIX ст. швидко зросла протяжність залізниць. Морський транспорт зв’язав між собою материки, забезпечив масові міжконтинентальні перевезення вантажів і пасажирів. Але головна роль у формуванні світового господарства належала великій машинній індустрії, яка виникла в кінці ХVІІІ ст.
Виділяють такі етапи формування світового господарства:
Етап зародження світового господарства і розвитку економічних відносин.
Етап формування світового господарства на основі розвитку великої машинної індустрії і сучасного транспорту.
Етап переважного розвитку "вшир" (перша пол. ХХ ст.) і "вглиб" (друга пол. ХХ ст.).
Для третього етапу характерними є становлення нового виробництва з переважанням постіндустріальних ознак розвитку:
транснаціоналізація економіки,
посилення економічної інтеграції країн,
формування глобальних галузей господарства,
зміни структури світової торгівлі,
зростання глобальної мобільності високоефективних виробничих чинників (капіталу, менеджменту, технологій тощо),
інформатизації і телекомунікації суспільства.