Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.
У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.
Проекти організації території біосферних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Природні заповідники — природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
По форме государственно-территориального устройства Узбекистан - унитарное государство. Республика Узбекистан состоит из 12 областей, 174 районов, 119 городов, 115 поселков, множества кишлаков, аулов, а также Республики Каракалпакстан. Столица Узбекистана - город Ташкент - имеет статус самостоятельной административной и юридической единицы. Республика Каракалпакстан имеет свою Конституцию и обладает правом выхода из состава Республики Узбекистан на основании всеобщего референдума народа Каракалпакстана. Взаимные отношения Республики Узбекистан и Республики Каракалпакстан в рамках Конституции Республики Узбекистан регулируются договорами и соглашениями, заключенными Республикой Узбекистан и Республикой Каракалпакстан.
До нее действовали конституции Узбекской ССР 1927, 1937 и 1978 гг., следовавшие образцу конституций СССР и РСФСР.
Согласно Конституции 1992 г. Республика Узбекистан утверждает себя суверенной демократической республикой (ст.1), высшей ценностью которой является человек, его жизнь, свобода, честь, достоинство и другие неотъемлемые права (ст.13).
Действующая Конституция Республики Узбекистан, являющаяся одной из наиболее стабильных постсоветских конституций, была принята Верховным Советом 8 декабря 1992 г. Она заменила Конституцию Узбекской ССР, принятую 19 апреля 1978 г.
Форма правления по Конституции Узбекистана - президентская республика, в которой Президент является как главой государства, так и Председателем Правительства (Кабинета министров), т.е. главой исполнительной власти.
Законодательная власть принадлежит однопалатному парламенту Узбекистана, именуемому Олий мажлис. Он состоит из 250 депутатов, выбранных сроком на 5 лет по территориальным избирательным округам на многопартийной основе. Олий мажлис является высшим государственным представительным органом. Он собирается 3-4 раза в год на двух - или трехдневные заседания. В соответствии с результатами референдума 27 января 2002 г. в Узбекистане вводится двухпалатная система. В верхней палате должны быть представлены все регионы республики.
При возникновении в Олий мажлисе непреодолимых разногласий, ставящих под угрозу его нормальное функционирование, или неоднократного принятия им решений, противоречащих Конституции, Олий мажлис может быть распущен решением Президента, принятым по согласованию с Конституционным судом. Новые выборы проводятся в течение 3 месяцев.
Помимо обычных для парламента полномочий (принятие и изменение Конституции, законов, ратификация и денонсация международных договоров, утверждение бюджета, введение налогов) к исключительной компетенции Олий мажлиса относятся: определение основных направлений внутренней и внешней политики Республики Узбекистан и принятие стратегических государственных программ; определение системы и полномочий органов законодательной, исполнительной и судебной властей Республики Узбекистан; назначение выборов в Олий мажлис и местные представительные органы.
Відповідь:
Вони відрізняються умовами залягання у ґрунті, хімічним складом та температурою.
Підземні води за умовами залягання можуть бути поверхнево-ґрунтовими (верховодка) (містяться в проміжках між часточок ґрунту), ґрунтовими (залягають у першому від поверхні землі водотривкому шарі) і міжпластовими (залягають між двома водотривкими шарами і досить часто бувають напірними, або артезіанськими). Підземні води різноманітні за хімічним складом (прісні, слабо- або сильномінералізовані) та температурою (холодні або термальні (з температурою понад 20º С)).