загальні дані
Объяснение:
Довжина 385 км, площа басейну 15300 км². Тече в межах Чуднівського, Романівського, Житомирського, Коростишівського і Радомишльського районів Житомирської області та Іванківського і Бородянського районів Київської області.
Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівка, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Геологічна будова Редагувати
Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лесом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишль і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївка серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».
Тарпан (Equus caballus gmelini) и лошадь Пржевальского (Equus przewalskii) - это разные виды лошадей. Тарпаны имели серую (мышастую) окраску, а лошади Пржевальского - обычно саврасую (жёлто-коричневую).
Лошади (Equidae) возникли как раз в Северной Америке примерно 60 миллионов лет назад. В третичном периоде они распространились и в Старом Свете. В Америке лошади вымерли к концу плейстоцена, то есть около 10 тысяч лет назад.
У мыши-малютки (Micromys minutus) нет норы. Она строит гнездо диаметром 6-13 см из стеблей на высоте около метра над землёй.
Полевая мышь (Apodemus agrarius) и полёвка (Microtus arvalis) - это совершенно разные виды животных.
Мыши (Muridae) никогда не впадают в спячку.
Осень в степи не является самым влажным временем года. Основные осадки здесь выпадают в начале лета, в июне.
Огарь и красная утка - это два названия одной и той же птицы - Tadorna ferruginea.
Хомяк (Cricetus) - животное не колониальное, а сугубо одиночное.
Байбак (Arctomys bobac) относится не к сусликам (Citellus), а к суркам (Marmota).
Байбак, в отличие от хомяка, сельскому хозяйству не вредит, поскольку питается травой (более 100 видов) и беспозвоночными.
Заяц-беляк (Lepus timidus) не обитает в степи, а предпочитает лесные массивы. Степь населяет заяц-русак (Lepus europaeus).
Агамы (Agamidae), хотя и являются хищниками, но питаются насекомыми и другими беспозвоночными, но не грызунами.
Желтобрюхий полоз (Coluber jugularis) и желтопузик (Ophisaurus apodus) - совершенно разные существа. Первый - это настоящая змея, а второй - безногая ящерица. Но обитают они, действительно, вместе в степи.
Желтобрюхий полоз - строго дневное существо.
Стрепет (Otis tetrax) не может быть назван настоящим хищником, хотя вместе с растительными кормами поедает и насекомых.
Выдра (Lutra) питается в основном рыбой, хотя летом часть её рациона и составляют грызуны и утки.
Выхухоль (Desmana moschata) систематически относится не к грызунам (Rodentia), а к насекомоядным (Insectivora).
Тарпан (Equus caballus gmelini) и лошадь Пржевальского (Equus przewalskii) - это разные виды лошадей. Тарпаны имели серую (мышастую) окраску, а лошади Пржевальского - обычно саврасую (жёлто-коричневую).
Лошади (Equidae) возникли как раз в Северной Америке примерно 60 миллионов лет назад. В третичном периоде они распространились и в Старом Свете. В Америке лошади вымерли к концу плейстоцена, то есть около 10 тысяч лет назад.
У мыши-малютки (Micromys minutus) нет норы. Она строит гнездо диаметром 6-13 см из стеблей на высоте около метра над землёй.
Полевая мышь (Apodemus agrarius) и полёвка (Microtus arvalis) - это совершенно разные виды животных.
Мыши (Muridae) никогда не впадают в спячку.
Осень в степи не является самым влажным временем года. Основные осадки здесь выпадают в начале лета, в июне.
Огарь и красная утка - это два названия одной и той же птицы - Tadorna ferruginea.
Хомяк (Cricetus) - животное не колониальное, а сугубо одиночное.
Байбак (Arctomys bobac) относится не к сусликам (Citellus), а к суркам (Marmota).
Байбак, в отличие от хомяка, сельскому хозяйству не вредит, поскольку питается травой (более 100 видов) и беспозвоночными.
Заяц-беляк (Lepus timidus) не обитает в степи, а предпочитает лесные массивы. Степь населяет заяц-русак (Lepus europaeus).
Агамы (Agamidae), хотя и являются хищниками, но питаются насекомыми и другими беспозвоночными, но не грызунами.
Желтобрюхий полоз (Coluber jugularis) и желтопузик (Ophisaurus apodus) - совершенно разные существа. Первый - это настоящая змея, а второй - безногая ящерица. Но обитают они, действительно, вместе в степи.
Желтобрюхий полоз - строго дневное существо.
Стрепет (Otis tetrax) не может быть назван настоящим хищником, хотя вместе с растительными кормами поедает и насекомых.
Выдра (Lutra) питается в основном рыбой, хотя летом часть её рациона и составляют грызуны и утки.
Выхухоль (Desmana moschata) систематически относится не к грызунам (Rodentia), а к насекомоядным (Insectivora).
Повінь? Ти точно все правильно написав..
Объяснение: