Западно-Сибирская равнина — равнина, расположенная на севере Азии. Занимает всю западную часть Сибири от Уральских гор на западе до Среднесибирского плоскогорья на востоке.
Равнина имеет форму суживающейся к северу трапеции: расстояние от её южной границы до северной достигает почти 2500 км, ширина — от 800 до 1900 км, площадь — 2,7 млн км². Западно-Сибирская равнина — наиболее обжитая и освоенная (особенно на юге) часть Сибири.
Великая Китайская равнина — плоская равнина площадью около 325 тыс. км², протянувшаяся на 1000 км в восточной части Китая вдоль берегов Жёлтого и Восточно-Китайского морей. В её восточной части расположены Шаньдунские горы. Сложена переотложенным лёссом. Климат субтропический, муссонный. Лето влажное, зима сухая.
Протяжённость : Примерно с севера на юг (40 до 30 градусов северной широты 40-30 = 10 10 * 111 = 1110 км), а с запада к востоку 9 градусов 990 км.
Амазо́нская ни́зменность — самая большая низменность на Земле, расположенная в Южной Америке на большей части бассейна реки Амазонки. Ограничена с запада Андами, с востока Атлантическим океаном, с севера Гвианским, а с юга Бразильским плоскогорьями. Площадь более 5 млн км².
Протяженность :Протяженность Амазонской низменности с севера на юг от 3° с.ш. до 10° ю.ш. Всего в градусах 3+10=13°.Зная, что 1 градус 0 параллели равен 111 км, находим протяжённость в км
13х111=1443 км
С запада на восток протяжённость в градусах от 77° з.д. до 40° з.д. Всего 77-40=37°
Зная, что 1 градус по меридиану равен 111 км, находим протяжённость в км
37х111=4107 км.
Объяснение:
Рельєф земної поверхні формується за до багатьох процесів (ендогенних та екзогенних), які називаються рельєфоутворюючими. Існують також фактори, які безпосередньо рельєф не формують, але частково впливають на йоге утворення, визначаючи характер, склад, інтенсивність та розповсюдження на земній поверхні вищевказаних процесів. Ці фактори створюють певні умови для їх дії на земну поверхню, а отже певною мірою визначають її рельєф. До них належать кліматичні умови місцевості, які зумовлюють діяльність переважно екзогенних рельєфоутворюючих процесів; склад і будова земної кори, що впливають на екзогенні та ендогенні процеси; вічна мерзлота, своєрідна для багатьох екзогенних процесів рельєфоутворення і т. д.
Багато факторів, формуючи одні форми рельєфу безпосередньо, одночасне впливають на утворення інших різновидів рельєфу. Такою є роль рослинності і сили тяжіння. Остання в більшості випадків не формує рельєф, але здійснює великий вплив як на ендогенні, так і на екзогенні процеси і є причиною руху льодовиків, водних і лавових потоків і т. д. Але в деяких випадках сила тяжіння бере безпосередню участь в утворенні рельєфу, тобто є основною причинок виникнення зсувів, осипів, гірських обвалів, інших схилових процесів. Звідси випливає, що один і той же фактор може мати пряме або непряме значення у формуванні рельєфу, але один із них завжди є головним (провідним).
Вигляд екзогенних форм рельєфу визначається не тільки співвідношенням процесів денудації й акумуляції, але і їх природою. Процеси денудації та акумуляції можуть відбуватися в результаті роботи моря, поверхневих і підземних вод, льодовиків, дії вітру, а також внаслідок безпосереднього впливу сили тяжіння на гірські породи, з яких складаються стрімкі схили. У відповідності з цим виділяють флювіальні (річкові), гляціальні (льодовикові), еолові (вітрові), схилові (делювіальні) та інші рельєфоутворюючі процеси.
Денудаційна та акумулятивна складові в діяльності кожного екзогенного фактору зумовлюють утворення денудаційних і акумулятивних форм рельєфу. Найбільше рельєфоутворююче значення має діяльність поверхневих водотоків (флювіальна), льодовиків (гляціальні процеси), моря.
Діяльність моря та робота рік стали інтенсивнішими порівняно з минулими епохами. Рельєфоутворююча діяльність льодовиків сьогодні обмежена приполярними районами, але у відносно недалекому минулому (10 - 400 тис. років тому) льодовики вкривали значно більші ділянки суші, в тому числі й території України. Льодовикові форми того часу збереглися до наших днів і займають значні площі на багатьох материках. Менше значення в рельєфоутворенні відіграє вітер. Його впливу на земну поверхню перешкоджає рослинний покрив. Тому вітер визначає утворення рельєфу переважно в пустелях.
Певну роль у рельєфоутворенні відіграє також діяльність підземних вод, з якою пов'язані карстові форми рельєфу, а також схилові процеси (обвальні, зсувні, осипні та дефлюкційні), що відбуваються під дією сили тяжіння. Процеси життєдіяльності рослин і тварин (біогенні) в деяких випадках також призводять до формування тих чи інших форм рельєфу (термітники, мурашники, нори), але їх роль у рельєфі поверхні суші досить незначна.
Натомість все помітнішою стає рельєфоутворююча діяльність людини (будівництво каналів, зміни русел рік, утворення кар'єрів, ям, курганів, насипів і т. ін.), яка часто має деструктивну компоненту у відношенні до природних екосистем.
→ Алматы
Координаты Алматы
Казахстан
Широта, долгота: 43.2567, 76.9286
Высота над уровнем моря: 787 метров
Географические координаты Алматы в разных форматах
Координаты АлматыШирота, долготаШирота, долгота с дополнительными буквамиВ десятичном формате43.2567, 76.928643,2567N, 76,9286E43,2567 с. ш., 76,9286 в. д.В десятичных градусах43.2567°, 76.9286°43,2567°N, 76,9286°E43,2567° с. ш., 76,9286° в. д.В градусах и десятичных минутах43°15.402′, 76°55.716′43°15.402′N, 76°55.716′E43°15.402′ с. ш., 76°55.716′ в. д.В градусах, минутах и секундах43°15′24.1″, 76°55′43″43°15′24.1″N, 76°55′43″E43°15′24.1″ с. ш., 76°55′43″ в. д.
Город Алматы расположен на 43,2567 северной широты и 76,9286 восточной долготы на высоте 787 метров над уровнем моря.
Відповідь:
Вели́кая Кита́йская равни́на — плоская (не более 100 метров высотой, в среднем — около 75 м) равнина площадью около 325 тыс. км²
Западно Сибирская Равнина имеет форму суживающейся к северу трапеции: расстояние от её южной границы до северной достигает почти 2500 км
прости в градусах не знаю(